Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів

Верховний Суд

Постанова № 6 від 12.04.1996

<< Главная страница






 

                 
 ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ


                   
     П О С Т А Н О В А

 N 6 від 12.04.96

     м.Київ

 vd960412 
vn6



         Про практику розгляду судами 
кримінальних справ

         про виготовлення або збут 
підроблених грошей чи

                   
       цінних паперів


       ( Із змінами, внесеними згідно з 
Постановою Пленуму

                   
                      
  Верховного Суду

         N 12 ( 

v0012700-97 ) від 03.12.97 )



     У зв'язку з питаннями, які виникають у судів при 
застосуванні
законодавства  про  відповідальність  за 
 виготовлення  або   збут
підроблених  грошей  чи 
 державних  цінних  паперів,  та  з 
 метою
поліпшення  судового  розгляду  справ   даної 
  категорії   Пленум
Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є: 
   (  Преамбула  із
змінами, внесеними згідно з 
Постановою Пленуму верховного  Суду  N
12 ( 

v0012700-97 ) від 03.12.97 )


     1. Звернути увагу судів  на 
 те,  що  виготовлення  або  збут
підроблених 
 грошей  чи   державних   цінних   паперів   
становить
підвищену    суспільну    небезпеку,   
  оскільки     дестабілізує
фінансово-кредитні 
 відносини,  ускладнює  регулювання   грошового
обігу. ( 
Абзац перший пункту 1  із  змінами,  внесеними  згідно 
 з
Постановою Пленуму верховного  Суду  N  12  ( 
 
v0012700-97  )  від
03.12.97 
)

     Відповідно до закону судам слід об'єктивно, 
 повно і всебічно
з'ясовувати  обставини  вчинення 
 кожного  злочину,  передбаченого
ст.79 Кримінального кодексу 
України  (  
2001-05  )  (далі  - 
 КК),
обов'язково  встановлювати  джерела   виготовлення 
  і   придбання
підроблених грошей чи державних цінних паперів 
 та  виявляти  усіх
причетних до цих  злочинів 
 осіб.  (  Абзац  другий  пункту  1 
 із
змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму верховного  Суду 
 N
12 ( 
v0012700-97 ) від 03.12.97 )

     2. Суди мають виходити  з 
 того,  що  до  предметів 
 злочину,
передбаченого ст.79 КК, належать:

     - державні казначейські білети,  білети 
 Національного  банку
України,  розмінна  металева 
 монета,  які перебувають в обігу і є
законним платіжним засобом на 
території України,  а також вилучені
з обігу чи такі,  що 
вилучаються з нього, але підлягають обміну на
грошові знаки, які введено в 
обіг;

     - іноземна валюта - іноземні грошові знаки у 
вигляді банкнот,
казначейських білетів, монет, які перебувають в обігу і є 
законним
платіжним  засобом  на території відповідної іноземної 
держави,  а
також вилучені з обігу  чи  такі,  що 
 вилучаються  з  нього,  але
підлягають обміну на грошові 
знаки, які введено в обіг;

     - цінні папери, які випускаються і забезпечуються 
державою.

     Підроблені недержавні  цінні  папери 
 не є предметом злочину,
передбаченого ст.79 КК ( 
2001-05 
). Їх виготовлення з метою збуту,
збут  чи використання іншим шляхом 
слід кваліфікувати за наявності
необхідних підстав за ч.3 чи ч.4 ст.148-8 КК 
( 
2002-05).

     3. Звернути увагу судів,  що 
виготовлення з метою  збуту  або
збут  підроблених 
грошових знаків і державних цінних паперів,  які
вилучені з обігу і 
мають  лише  колекційну  цінність,  не 
 містять
складу злочину,  передбаченого ст.79 КК.  За 
наявності  необхідних
підстав такі дії повинні кваліфікуватися як 
шахрайство.

     Оскільки білети будь-якої грошово-речової лотереї 
не належать
до державних цінних паперів,  їх підроблення з метою 
 збуту  чи  з
метою  отримання за ними незаконного 
виграшу слід кваліфікувати як
готування   до   шахрайства,   а 
   збут    підробленого   
 білета
грошово-речової лотереї, на який випав виграш, чи отримання за 
ним
виграшу - як закінчений склад цього злочину.

     4. При відмежуванні виготовлення з 
 метою  збуту  підроблених
грошей  чи  державних 
 цінних  паперів або їх збуту від шахрайства
належить виходити із 
 того,  що  об'єктом  злочину,  передбаченого
ст.79 
 КК,  є кредитно-фінансова система,  а об'єктом шахрайства 
-
право власності на майно  (кредитно-фінансовій  системі 
 шкода  не
заподіюється).

     5. Роз'яснити  судам,  що 
склад злочину,  передбаченого ст.79
КК,  утворює як  повна 
 імітація  грошового  знака  чи  державного
цінного 
папера,  так і істотна фальсифікація тим чи іншим способом
справжніх 
грошових знаків чи державних цінних паперів,  що  робить
можливим 
 досягнення  мети  їх  збуту  і,  за  задумом 
винного,  у
звичайних умовах ускладнює або зовсім виключає виявлення 
підробки.

     При вирішенні  питання  про 
 наявність  чи відсутність у діях
особи складу   
 злочину,   передбаченого   ст.79   КК,   
необхідно
враховувати такі об'єктивні й суб'єктивні критерії:

     - художнє оформлення грошового знака  чи 
 державного  цінного
папера,  яке передбачає певний ступінь 
завершеності зображення,  а
саме:  відповідного  орнаменту 
 і  наявності  основних  реквізитів
(портрет, 
 барельєф,  пам'ятник)  та  їх узгодженість зі словами 
й
цифрами,  які визначають номінал  грошового  знака  чи 
 державного
цінного папера;

     - якість  відтворення,   котра   
передбачає   такий   ступінь
графічної та кольорової точності 
зображення, який дає винній особі
підстави вважати можливим перебування 
виготовлених нею  грошей  чи
державних цінних паперів у 
обігу.

     6. Питання про те,  чи є грошові 
 знаки  або  державні  цінні
папери   
 підробленими,    який    спосіб   підробки   
при   цьому
використовувався, чи не були  раніше грошові 
 знаки  або  державні
цінні   папери   з   
аналогічними   ознаками   підробки 
 предметом
криміналістичного  дослідження  тощо,  повинні 
  вирішуватися   за
допомогою   криміналістичної   
експертизи,   яка   проводиться   у
відповідних експертних 
установах.

     7. У  тих  випадках, 
 коли очевидна невідповідність грошового
знака чи державного цінного 
папера справжнім виключає їх участь  в
обігу,  а  інші 
обставини справи також свідчать про те,  що умисел
винної особи був 
спрямований лише  на  обман  окремих  громадян 
 з
метою  заволодіння  їх  майном,  такі дії мають 
кваліфікуватись як
шахрайство.

     8. У разі збуту іноземної 
 валюти,  в  якій  підроблено  лише
цифровий 
  номінал   купюри,  дії  особи,  котра  її 
 збула,  слід
кваліфікувати за ст.143 КК,  а дії  особи, 
 яка  її  придбала,  за
наявності  необхідних 
підстав - за статтями 17,  80 КК (виходячи з
підробленого 
номіналу).

     Дії особи,  котра при  збуті 
 іноземної  валюти  зі  зміненим
цифровим номіналом 
схилила іншу особу (яка придбала цю валюту), до
порушення правил про валютні 
операції,  належить кваліфікувати  за
наявності  необхідних 
 підстав  за  статтями  19,  17,  80  КК 
 як
підмовництво до замаху на порушення правил  про  валютні 
 операції
(виходячи при цьому з підробленого номіналу) та за ст.143 
КК.

     9. Якщо дії особи,  котра збула 
підроблену  іноземну  валюту,
підпадають під  ознаки 
 злочину,  передбаченого  ст.79 КК,  то дії
особи, 
 яка придбала  таку  валюту,  вважаючи  її 
 справжньою,  за
наявності необхідних підстав мають кваліфікуватися 
за статтями 17,
80 КК ( 
2001-05 ).

     10. Виготовлення   підроблених 
 грошей  чи  державних  цінних
паперів може бути 
кваліфіковано за ст.79 КК лише  за  наявності  в
діях винної 
особи мети збуту.

     Збут підроблених грошей чи  державних 
 цінних  паперів  -  це
умисна  форма  їх 
 відчуження:  використання  як  засобу 
 платежу,
продаж,  розмін,  обмін,  дарування, 
 передача в борг і в  рахунок
покриття боргу, програш в азартних 
іграх тощо.

     11. Особа,  яка в момент 
одержання грошей чи державних цінних
паперів не усвідомлювала, що вони 
підроблені, а виявивши підробку,
збула їх як справжні,  повинна нести 
відповідальність залежно  від
обставин справи за ст.79 чи ст.143 КК ( 
2001-05 
).

     12. Дії особи,  яка 
 свідомо  придбала  підроблені  гроші 
 чи
державні цінні папери з метою їх наступного збуту і для надання 
їм
більшої подібності до справжніх внесла до них додаткові 
 підробки,
які   створювали   можливість   перебування 
  їх   в  обігу,  слід
кваліфікувати як 
 виготовлення  підроблених  грошей  чи 
 державних
цінних паперів.

     13. Фальшивомонетництво  є 
 закінченим  злочином  з   моменту
виготовлення 
 з  метою  збуту,  а  так  само  збуту 
 хоча б одного
грошового знака чи державного цінного папера.

     14. Виготовлення  з  метою 
 збуту,  а  також збут підроблених
грошей чи 
 державних  цінних  паперів  належить  кваліфікувати 
 як
вчинені  за  попереднім зговором групою осіб тоді, 
 коли у злочині
брали участь як співвиконавці дві і більше осіб, 
 котрі попередньо
про це домовились,  у тому числі й у разі 
розподілу між ними ролей
(коли виготовлення або  придбання 
 проводилось  одним,  а  збут  -
іншим).

     15. Заволодіння особою внаслідок 
збуту підроблених грошей  чи
державних  цінних  паперів 
 приватним,  колективним  або державним
майном 
 додаткової  кваліфікації  за  статтями,  які 
 передбачають
відповідальність за розкрадання цього майна, не 
потребує.

     Наявність такого   факту   
 підвищує    ступінь    суспільної
небезпечності 
 вчинених  дій  і  повинна  враховуватися  судом 
при
призначенні міри покарання.

     16. Вирішуючи   питання 
 про  речові  докази  у  справах 
 про
злочини, передбачені ст.79 КК, судам необхідно керуватися 
вимогами
ст.81 Кримінально-процесуального кодексу України ( 
1001-05 
).

     Зокрема, знаряддя злочину,  за допомогою 
 яких  виготовлялися
підроблені  гроші чи цінні папери, 
 підлягають конфіскації,  а ті,
які не мають цінності - знищенню; 
речові докази - підроблені гроші
чи цінні папери - знищенню як предмети, 
 що вилучені з обігу і  не
мають   цінності   (їх   
детальний   опис  міститься  у 
 висновках
криміналістичної експертизи);  гроші чи іноземна 
 валюта,  які  не
втратили товарного вигляду в результаті 
проведених з ними операцій
і можуть перебувати в обігу,  - зарахуванню 
на відповідні  рахунки
Національного банку.

     17. Зобов'язати  суди  при 
 розгляді  справ  даної  категорії
посилити увагу до 
виявлення причин та умов,  які сприяли  вчиненню
цих злочинів, і 
вживати належних заходів до їх усунення.

     Не повинні лишатися поза  увагою  судів 
 випадки  незаконного
придбання   копіювально-розмножувальної, 
  друкарської   та  іншої
техніки,  а також протиправного 
 використання  такої  техніки,  що
перебуває в 
розпорядженні юридичних і фізичних осіб.

     Суди повинні  також  реагувати  на 
 недоліки,  допущені   при
проведенні  попереднього 
 слідства,  особливо  ті,  що 
 стосуються
встановлення джерел виготовлення і придбання підроблених 
грошей чи
державних  цінних  паперів  та  виявлення всіх 
осіб,  причетних до
вчинення таких злочинів.

     18. Судам   касаційної   
та   наглядної  інстанцій  необхідно
посилити нагляд за 
розглядом справ  даної  категорії,  забезпечити
правильне 
 спрямування  судової  практики,  систематично вивчати 
й
аналізувати її та вживати заходів до усунення виявлених 
недоліків.


     (  Пункт  19  виключено   на 
  підставі   Постанови   Пленуму
Верховного Суду N 12 ( 

v0012700-97 ) від 03.12.97 ) 19.  Даними 
 в
цій постанові роз'ясненнями судам слід керуватися і  при 
 розгляді
справ про злочини, пов'язані з виготовленням  або 
 збутом  купонів
багаторазового використання, відповідальність за 
 які  передбачена
Указом Президії Верховної Ради України від 21 
січня 1992 р.

 Голова Верховного Суду України       
                  
 В.Ф.Бойко

 Секретар Пленуму, суддя
 Верховного Суду 
України                     
        М.П.Селіванов

<< Главная страница



Украина онлайн