Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Про Закон України "Про режим іноземного інвестування"

Вищий арбітражний суд

Лист № 01-8/187 від 16.05.1996

<< Главная страница






 

                 
 ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ


                   
          Л И С Т

 N 01-8/187 від 
16.05.96

     м. Київ

 vd960516 
vn01-8/187

                   
                      
Арбітражним судам України



      Про Закон України "Про режим іноземного 
інвестування"


          ( Із змінами, внесеними 
згідно з Листом Вищого

                   
                    
арбітражного суду

            N 01-8/90 ( 

v8_90800-00 ) від 02.03.2000 )


     Постановою Верховної Ради України від 19 
 березня  1996  року
"Про  порядок  введення в дію 
Закону України "Про режим іноземного
інвестування"  (  

94/96-ВР  )  (далі  - Закон) 
визначено, що Закон
вводиться  в  дію  з  дня  його 
 опублікування, а отже з 25 квітня
1996  року  (газета 
 "Голос України" за 25.04.96 р. N 77). ( Абзац
перший  із 
 змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного
суду N 01-8/90 ( 

v8_90800-00 ) від 02.03.2000 )

     (   Абзац   другий   виключено 
  на   підставі  Листа  Вищого
арбітражного  суду 
 N  01-8/90  (  
v8_90800-00  ) від 02.03.2000 )
Пунктом 
 5 цієї Постанови встановлено, що до іноземних інвестицій,
які 
 були  фактично  внесені  до набрання чинності Законом 
України
"Про режим іноземного інвестування" ( 

93/96-ВР ) (далі - Закон) на
вимогу   
іноземного  інвестора  застосовуються  державні 
 гарантії
захисту     іноземних    інвестицій, 
   передбачені    спеціальним
законодавством 
 України  про  іноземні  інвестиції,  яке  діяло 
на
момент їх внесення.

     Законом передбачено,  що  відносини, 
 пов'язані  з  іноземним
інвестуванням, регулюються 
законодавством України та  міжнародними
договорами   України, 
  яким   за   наявності   розбіжностей   
між
національним законодавством  та  міжнародним  договором 
 надається
перевага.

     Статтею  3  Закону  визначено 
 форми   здійснення   іноземних
інвестицій, а також дозволено 
інвестування у будь-яких  інших,  не
заборонених 
 законодавством  України  формах,  у  тому  числі 
 без
створення юридичної особи  на  підставі  договорів 
 із  суб'єктами
господарської діяльності України (стаття 23 
Закону).

     Розділ II Закону вміщує перелік  державних 
 гарантій  захисту
іноземних  інвестицій,  зокрема, 
 у  разі   зміни   законодавства,
примусового   
 вилучення    іноземної    інвестиції,   
 припинення
інвестиційної  діяльності,  а  також 
 щодо  компенсування  збитків
іноземним інвесторам тощо. Разом 
з тим на відміну  від  попередніх
законодавчих актів  з 
 питань  іноземного  інвестування  Закон 
 не
передбачає пільг для іноземних інвесторів щодо оподаткування, 
крім
підприємств, іноземні інвестиції до яких було внесено до 
 набрання
чинності цим Законом.

     Стаття  10  Закону  надає 
 іноземним  інвесторам   право   на
відшкодування 
збитків, у тому числі упущеної вигоди  та  моральної
шкоди, 
 завданих  їм  бездіяльністю  або   неналежним   
виконанням
державними органами України чи їх посадовими особами 
 передбачених
законодавством   обов'язків   щодо   
іноземного   інвестора    або
підприємства з іноземними 
інвестиціями відповідно до законодавства
України.  Розмір 
 компенсації,  що  підлягає  виплаті   
іноземному
інвестору внаслідок дій, зазначених у частині першій цієї 
 статті,
визначається на час фактичного відшкодування збитків.

     Законом встановлено порядок та  строки 
 державної  реєстрації
іноземних інвестицій, відмова у здійсненні 
 якої  можлива  лише  у
випадку порушення  цього 
 порядку.  Якщо  у  державній  реєстрації
іноземної 
інвестиції відмовлено з будь-яких інших підстав, у  тому
числі за 
мотивом її недоцільності, ця відмова може бути  оскаржена
у судовому 
порядку (стаття 14 Закону).

     Вибір організаційно-правової форми підприємства з 
 іноземними
інвестиціями обмежений чинним законодавством України, яке 
 регулює
питання підприємницької діяльності  на  її 
 території  (стаття  16
Закону).

     У відповідності зі  статтею  17 
 Закону  установчі  документи
підприємств з   
 іноземними    інвестиціями,   крім   
передбачених
законодавством України для відповідних організаційно-правових 
форм
підприємств  відомостей,  повинні  вміщувати  також 
відомості щодо
державної належності їх засновників (учасників).

     Статтею  26  Закону  визначено 
  порядок   розгляду   спорів,
пов'язаних з іноземними 
інвестиціями. За ознакою  підвідомчості  з
цих  спорів 
 виділено  такі,  що  розглядаються  виключно   
судами
загальної  юрисдикції  (якщо  інше   не   
визначено   міжнародними
договорами України), а саме спори  між 
 іноземними  інвесторами  і
державою з питань державного 
регулювання іноземних  інвестицій  та
діяльності підприємств з 
іноземними інвестиціями.

     Решта спорів підлягають розгляду в судах 
 та/або  арбітражних
судах України або за домовленістю сторін у 
 третейських  судах,  в
тому числі за кордоном. При цьому 
 підвідомчість  спорів  суду  чи
арбітражному суду має 
визначатися  у  залежності  від  суб'єктного
складу 
учасників спору.

     У зв'язку з прийняттям Закону України "Про 
 режим  іноземного
інвестування" ( 

93/96-ВР ) визнано такими, що втратили 
чинність:

     - Закон   України   "Про   
іноземні   інвестиції"  (1992  р.)
( 
2198-12 
);

     - Декрет  Кабінету Міністрів України від 
20.05.93 р.  N 
55-93
"Про режим іноземного 
інвестування";

     - Закон України "Про державну програму 
 заохочення  іноземних
інвестицій в Україні" (1994 р.) ( 
3744-12 
).

     Про викладене повідомляється у порядку 
інформації.

 Заступник Голови Вищого
 Арбітражного Суду 
України                     
     А. Осетинський

<< Главная страница



Украина онлайн