Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ)

Наказ № 620 від 29.12.2003

Страница 2

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9 Стр. 10 Стр. 11 Стр. 12 Стр. 13 Стр. 14 Стр. 15 Стр. 16 Стр. 17 Стр. 18 Стр. 19 Стр. 20 Стр. 21 Стр. 22 Стр. 23

<< Главная страница

лікувально-профілактичних  закладів,  акушерок,   фельдшерів   або
медичних  сестер  фельдшерсько-акушерських  пунктів.  В  ургентних
ситуаціях   госпіталізація   пацієнтки   може   здійснюватись   за
самозверненням  з  визначенням  показань до госпіталізації лікарем
приймального відділення/черговим лікарем.
 
     1.8. Питання планової  госпіталізації  пацієнтки  вирішується
черговим лікарем або лікарем-акушером-гінекологом,  закріпленим за
приймальним  відділенням  відповідно  до  внутрішнього  розпорядку
роботи      стаціонару,      затвердженим     головним     лікарем
лікувально-профілактичного закладу.
 
     1.9. Під   час   планової   госпіталізації   в    направленні
відображаються   результати  обстеження  хворої  на  амбулаторному
етапі,    передбачені    "Нормативами     надання     стаціонарної
акушерсько-гінекологічної  та неонатологічної допомоги" відповідно
нозології, а також висновки і рекомендації профільних спеціалістів
за наявності супутньої соматичної патології.
 
     1.10. Обгрунтована    відмова   у   плановій   госпіталізації
фіксується у журналі відмовлень у госпіталізації (форма 001-1/о).
 
     1.11. При  госпіталізації   первинна   медична   документація
оформляється  згідно з документами пацієнтки,  що підтверджують її
особу.  У разі їх відсутності  в  медичній  документації  робиться
відмітка про те, що паспортні дані записані зі слів пацієнтки.
 
     1.12. Під      час      госпіталізації      пацієнтки      до
лікувально-профілактичного закладу лікар приймального  відділення,
а у вихідні,  святкові дні та нічний час - черговий лікар здійснює
огляд та обстеження пацієнтки,  інформує про її права та обов'язки
щодо   стану   здоров'я,   попередній  діагноз,  обсяг  необхідних
діагностичних  та  лікувальних  заходів,  прогнозні   та   можливі
наслідки розвитку хвороби, а також отримує від неї інформацію щодо
загального стану здоров'я, перебігу хвороби/вагітності.
 
     1.13. Медична   допомога   жінкам   та    новонародженим    у
лікувально-профілактичних    закладах   акушерсько-гінекологічного
профілю здійснюється відповідно до Нормативів надання стаціонарної
акушерсько-гінекологічної     та     неонатологічної     допомоги,
затверджених цим наказом,  а  також  рівнів  надання  стаціонарної
акушерсько-гінекологічної  і  неонатологічної  допомоги  населенню
(додаток 1).
 
     1.14. Штатні        посади        медичного         персоналу
акушерсько-гінекологічних стаціонарів встановлюються відповідно до
наказу МОЗ України від 23.02.2000 р.  N 33 (  v0033282-00  )  "Про
штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".
 
     1.15. Діяльність     акушерсько-гінекологічних    стаціонарів
передбачає постійне впровадження нових методик щодо  раціонального
ведення пологів, профілактики, діагностики та лікування ускладнень
вагітності,   пологів,   післяпологового   періоду,    захворювань
новонароджених, а також гінекологічної патології, які базуються на
принципах доказової медицини.
 
     1.16. Для проведення планового оперативного  лікування  хворі
мають бути обстежені на догоспітальному етапі згідно з Нормативами
надання медичної  допомоги  жіночому  населенню  за  спеціальністю
"Акушерство  та  гінекологія"  в  умовах амбулаторно-поліклінічних
лікувальних  закладів  (наказ  МОЗ  України  від  28.12.02  N  503
( v0503282-02 ).
 
     1.17. Напередодні   виконання   планової    операції    хвора
оглядається  анестезіологом із заповненням листа первинного огляду
анестезіолога (ф.  003-3/о ( v0434282-02 ), завідувачем відділення
та   керівником   клініки   (у   клінічному  закладі).  При  цьому
визначається  передбачуваний  обсяг  хірургічного   втручання,   в
медичній  карті стаціонарного хворого записується передопераційний
епікриз,  у  якому  фіксується  згода  пацієнтки   на   оперативне
втручання  у вигляді особистого підпису,  заповнюється відповідним
чином лист одержання інформованої згоди на медичне втручання.
 
     1.18. Склад  операційної  бригади  визначається   завідувачем
відділення та керівником клініки (у клінічному закладі) відповідно
до кваліфікаційної категорії лікарів із забезпеченням пропорційної
участі  всіх  лікарів  відділення  у  наданні хірургічної медичної
допомоги та з  урахуванням  бажання  пацієнтки  (письмова  заява).
Склад   операційної   бригади   зазначається  в  передопераційному
епікризі.  За  умови  вибору   пацієнткою   лікаря   його   участь
погоджується   адміністрацією  лікувально-профілактичного  закладу
відповідно до кваліфікаційної категорії лікаря.
 
     1.19. В  ургентних   ситуаціях   рішення   про   необхідність
оперативного   втручання   та   його   обсяг,  а  також  залучення
спеціалістів відповідної кваліфікації  приймається  відповідальним
черговим лікарем лікувально-профілактичного закладу.
 
     1.20. Санітарно-епідеміологічний         режим         роботи
акушерсько-гінекологічного  стаціонару  має  відповідати   вимогам
наказу  МОЗ  України  від 10.02.2003 р.  N 59 ( v0059282-03 ) "Про
удосконалення  заходів  щодо   профілактики   внутрішньолікарняних
інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".
 
     1.21. Персонал      акушерсько-гінекологічного     стаціонару
забезпечує лікувально-охоронний режим,  дотримання вимог  медичної
етики  та  деонтології  (додаток  2),  високу  культуру  медичного
обслуговування жінок і новонароджених,  застосовуючи  різноманітні
форми та засоби санітарної просвіти.
 
     1.22. Згідно з планом обстеження і лікування та відповідно до
чинного законодавства,  в медичній  карті  стаціонарного  хворого,
історії    пологів    здійснюються    відповідні   відмітки   щодо
поінформованої  згоди  пацієнтки  на  всі   запропоновані   методи
обстеження/лікування з фіксацією дати їх призначення: назви методу
обстеження/лікування,  прізвища,  ім'я,  по  батькові  та  підпису
лікуючого лікаря,  а також особистого підпису пацієнтки (вкладиш у
затверджену форму).
 
     1.23. Рівень надання кваліфікованої  діагностично-лікувальної
допомоги  жінкам  та  новонародженим  визначається  як професійною
підготовкою медичного персоналу,  так і  матеріально-технічним  та
медикаментозним   забезпеченням   пологових  будинків  (відділень)
медичним обладнанням,  апаратурою  та  інструментарієм  (сучасними
ультразвуковими  апаратами,  реанімаційними  столиками,  кувезами,
лампами  фототерапії,  пульсоксиметрами,  перфузорами,   сучасними
апаратами ШВЛ, кардіотокографами, кардіореспіраторними моніторами,
шовним  матеріалом,   хірургічними   інструментами,   лабораторним
обладнанням, медикаментами тощо).
 
     1.24. Госпіталізація   вагітних   з   ускладненим   перебігом
вагітності до  22  тижнів  вагітності,  а  також  для  переривання
вагітності   за  показаннями  у  пізніх  термінах  здійснюється  в
гінекологічне  відділення  (у  випадку  переривання  вагітності  у
пізніх  термінах заводиться медична картка стаціонарного хворого),
після 22 тижнів вагітності  -  у  відділення  патології  вагітних.
Вагітні  з  екстрагенітальною  патологією  до 22 тижнів вагітності
госпіталізуються у відділення екстрагенітальної  патології  або  у
профільний стаціонар.
 
     1.25. Діяльність     акушерсько-гінекологічного    стаціонару
передбачає ведення відповідної облікової та  звітної  документації
(додаток 3).
 
     1.26. Так  тика  дій медичного персоналу у випадку народження
дитини  з  вродженими  вадами,  материнської  або  дитячої  смерті
означена у додатку 4.
 
               2. Організація надання стаціонарної
                       акушерської допомоги
 
     2.1. Організація роботи родопомічних закладів здійснюється за
єдиними  принципами  відповідно  до  вимог  галузевих  нормативних
документів.
 
     2.2. Стаціонарна   акушерська   допомога  жіночому  населенню
надається у пологових відділеннях районних,  центральних районних,
міських,   обласних   лікарень,   у  міських  пологових  будинках,
спеціалізованих акушерських  стаціонарах,  перинатальних  центрах,
акушерських      відділеннях      IПАГ      АМН     України,     в
лікувально-профілактичних закладах  відомчого  підпорядкування  та
недержавної форми власності.
 
     2.3. Під    час    госпіталізації   вагітної   (роділлі)   до
акушерського  стаціонару  лікар   акушер-гінеколог   та   акушерка
приймально-оглядового   відділення   здійснюють  загальний  огляд,
вимірювання  температури  тіла,  артеріального  тиску,  обстеження
внутрішніх   органів,   вимірювання   висоти  стояння  дна  матки,
окружності живота та розмірів тазу, аускультацію серцебиття плода,
внутрішнє акушерське дослідження. Лікар вивчає дані обмінної карти
вагітної,  збирає загальний та епідеміологічний анамнез, звертаючи
особливу  увагу  на  наявність  гострих респіраторних захворювань,
оглядає  видимі  слизові  оболонки  та  шкіру  з  метою  виявлення
гнійничкових і грибкових, а також інфекційних (гастро-ентероколіт,
гепатит,  IПСШ,  ВIЛ та ін.)  захворювань,  встановлює  тривалість
безводного періоду. Обов'язковою є відмітка в історії пологів щодо
відчуття рухів плода самою жінкою.
     За результатами анамнезу, даних обмінної карти та проведеного
обстеження  заповнюється історія пологів (ф.  096/о),  і пацієнтка
відповідно   до   показань,   скеровується   у   фізіологічне   чи
обсерваційне пологове відділення.
 
     2.4. Госпіталізація        вагітних        (роділь)         у
лікувально-профілактичні    заклади    третього    рівня   надання
стаціонарної акушерської та неонатологічної допомоги  здійснюється
відповідно до показань (додаток 5).
 
     2.5. На  підставі  даних  анамнезу,  результатів фізикального
обстеження вагітної (роділлі), виявленої акушерської та соматичної
(екстрагенітальної)    патології    лікар-ординатор   акушерського
відділення  встановлює  діагноз,  визначає  і  записує  в  історію
пологів  фактори ризику,  ступінь прогнозованого перинатального та
акушерського ризику   (низький,   високий   та   вкрай    високий)
(додаток 6).
 
     2.6. Відповідно   до   встановленого   діагнозу,   визначених
факторів  і  ступеню   перинатального   та   акушерського   ризику
розробляється   і  записується  в  історію  пологів  план  ведення
пологів,  що є  важливим  моментом  прогнозування  об'єму  надання
акушерської допомоги.
 
     2.7. У  роділь  з  групи  низького  ступеню перинатального та
акушерського  ризику  тактика  ведення  пологів  має   відповідати
принципам ведення нормальних пологів (додаток 7).
 
     2.8. Оперативне   розродження,  зокрема  операції  кесаревого
розтину,  накладання акушерських щипців,  вакуум-екстракції плода,
здійснюється   за   показаннями   та  наявністю  відповідних  умов
проведення операції (додаток 8).
 
     2.9. Після закінчення пологів в історії  пологів  записується
резюме  пологів  -  стислий  опис  їх перебігу та перелік медичних
втручань, що мали місце (додаток 9).
 
     2.10. Сучасні  принципи  надання  кваліфікованої  акушерської
допомоги передбачають: ведення партограми (додаток 10), визначення
(за  показаннями)  біофізичного  профілю   плода   (додаток   11),
організацію   роботи   акушерських  стаціонарів  із  впровадженням
спільного перебування матері  і  дитини,  грудного  вигодовування,
практики "індивідуальних" у відповідності до чинного законодавства
та "сімейних" пологових залів,  забезпеченням запасу  медикаментів
для надання невідкладної медичної допомоги (додаток 12).
     Усі співробітники  акушерського стаціонару,  відповідно до їх
посад і  функціональних  обов'язків,  повинні  володіти  сучасними
методиками   щодо  психологічної  підтримки  вагітних,  роділь  та
породіль,   гігієни   та   раціонального   харчування   породіллі,
контрацепції   (додаток   13),  підтримки  грудного  вигодовування
(додаток  14),  забезпечення  умов   фізіологічної   постнатальної
адаптації    новонароджених,    надання    первинної    реанімації
новонароджених.
 
     2.11. Акушерська допомога вагітним (роділлям) з вкрай високим
ступенем  прогнозованого  перинатального  та  акушерського  ризику
надається в акушерських стаціонарах III рівня.  З метою підвищення
якості надання такої допомоги робота зазначених закладів будується
на принципах співробітництва з кафедрами акушерства і гінекології,
неонатології,  анестезіології вищих навчальних закладів відповідно
до діючих нормативно-правових актів.
 
     2.12. Новонароджена    дитина    одразу    після   народження
показується лікарем-акушером-гінекологом або акушеркою  матері  та
особам, які супроводжують роділлю в пологах.
 
     2.13. Порядок  допуску  останніх до пологового відділення,  а
також порядок  відвідувань  породіль  та  новонароджених  під  час
перебування їх у післяпологовому відділенні родичами або близькими
особами встановлюється  адміністрацією  лікувально-профілактичного
закладу. Основними умовами для цього мають бути бажання породіллі,
відповідна  підготовка  зазначених   осіб,   відсутність   у   них
інфекційних захворювань.
 
     2.14. Вагітним з екстрагенітальною патологією,  ускладненнями
пологів   та   післяпологового   періоду    надаються    конкретні
рекомендації,  поради  щодо подальших лікувально-профілактичних та
реабілітаційних заходів,  консультування відповідних фахівців, про
що зазначається в обмінній карті (ф. 113/о).
 
     2.15. Після   народження   дитини   дії  медичного  персоналу
направлені  на  зменшення  ймовірності   розвитку   гіпотермії   у
новонародженого  (дотримання  принципу  "теплового  ланцюжка")  та
збереження психо-фізіологічної єдності матері і дитини (викладання
дитини   на   живіт   матері,  контакт  "шкіра  до  шкіри",  раннє
прикладання  до  грудей,  спільне  їх  перебування).   Організація
спільного  перебування матері та дитини здійснюється відповідно до
наказу МОЗ України від  10.02.2003  N  59  (  v0059282-03  )  "Про
удосконалення   заходів  щодо  профілактики  внутрішньо-лікарняних
інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".
 
     2.16. Виписка матері та дитини з акушерського  стаціонару  за
умови фізіологічного перебігу пологів,  післяпологового періоду та
періоду постнатальної адаптації здійснюється  на  4-5  добу  після
пологів.
 
     2.17. У разі виникнення ускладнень пологів та післяпологового
періоду виписка породіллі здійснюється з відповідною  відміткою  в
історії   пологів   та   в   обмінній  карті  щодо  видачі  листка
непрацездатності  працюючим  жінкам  та  довідки  -   жінкам,   не
застрахованим у системі загальнодержавного обов'язкового медичного
соціального   страхування,   відповідно   до   переліку   показань
ускладнення   вагітності,   пологів   та  післяпологового  періоду
(додаток 15).
 
     2.18. Iнформація про  новонародженого  та  породіллю  в  день
виписки  по  телефону  надається до дитячої поліклініки (за місцем
проживання) та жіночої консультації (за місцем  спостереження  під
час   вагітності).   Заповнена  відповідним  чином  обмінна  карта
видається на руки породіллі.
 
     2.19. Перше патронажне відвідування дитини вдома здійснюється
дільничним лікарем-педіатром протягом перших 3-х діб після виписки
з наступними патронажами дільничної медичної сестри.
 
     2.20. Післяпологовий   патронаж    здійснюється    дільничним
лікарем-акушером-гінекологом у перші 7 діб після виписки породіллі
з пологового будинку (відділення) з метою попередження або ранньої
діагностики     післяпологових     ускладнень    та    захворювань
новонароджених. Післяпологовий патронаж має на меті з'ясувати:
     - стан самопочуття та скарги породіллі;
     - стан молочних залоз і характер лактації;
     - характер виділень з піхви;
     - дотримання    жінкою    правил    особистої    гігієни    в
післяпологовому періоді;
     - надання  консультації  з  питань  грудного вигодовування та
планування сім'ї.
 
     2.21. В     організації     стаціонарної    акушерської    та
неонатологічної допомоги необхідно забезпечувати чітку наступність
між акушерсько-гінекологічним стаціонаром та іншими службами.
 
              3. Організація надання спеціалізованої
                       акушерської допомоги
 
     Спеціалізована акушерська  допомога   -   це   вид   медичної
допомоги,   що   надається  вагітним,  роділлям  та  породіллям  в
акушерських               стаціонарах                (відділеннях)
лікарями-акушерами-гінекологами,  які мають відповідну підготовку,
досвід  і  можуть   забезпечити   надання   більш   кваліфікованої
консультативної   та   лікувально-діагностичної   допомоги  певним
категоріям вагітних, роділь та породіль.
     Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога, її форми та
обсяг  можуть  змінюватись  у  процесі  розвитку  системи  охорони
здоров'я  шляхом  визначення  видів патології,  які є провідними у
структурі гінекологічної,  а також материнської  та  перинатальної
захворюваності й смертності.
     Високоспеціалізована лікувально-профілактична        допомога
надається  лікарем  або  групою  лікарів,  які  мають   відповідну
підготовку   в   галузі   складних  для  діагностики  і  лікування
захворювань,  у разі лікування хвороб,  що потребують  спеціальних
методів  діагностики  та  лікування,  а також з метою встановлення
діагнозу   і   проведення   лікування   захворювань,   що    рідко
зустрічаються.
 
     3.1. Спеціалізована  планова  акушерська допомога надається у
лікувально-профілактичних закладах III рівня надання  стаціонарної
акушерської   та   неонатологічної   допомоги   із   застосуванням
високотехнологічної   діагностичної   апаратури,   інструментарію,
обладнання    та   використанням   сучасних   ефективних   методик
діагностики, лікування, рододопомоги.
 
     3.2. Для  забезпечення  надання  ефективної   спеціалізованої
акушерської   та   неонатологічної  допомоги  згідно  з  сучасними
вимогами доцільно створювати перинатальні центри,  до складу якого
входять      взаємодіючі      блоки     відділень     (кабінетів):
консультативно-діагностичний,           акушерсько-гінекологічний,
неонатологічний,    лабораторно-діагностичний,    виїзна   бригада
невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги.
 
     3.4. Спеціалізована   акушерська   допомога   надається    за
наступними напрямами:
     3.4.1. Невиношування вагітності:
     - особливості    контингенту    новонароджених     передбачає
необхідність  цілодобового чергування неонатолога,  анестезіолога,
цілодобового   функціонування   лабораторної   служби,   наявність
спеціального  обладнання  (фетальні монітори,  апарати для штучної
вентиляції  легень,   електровідсмоктувачі,   спеціальні   кувези,

<< Главная страница

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9 Стр. 10 Стр. 11 Стр. 12 Стр. 13 Стр. 14 Стр. 15 Стр. 16 Стр. 17 Стр. 18 Стр. 19 Стр. 20 Стр. 21 Стр. 22 Стр. 23



Украина онлайн