Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ)

Наказ № 620 від 29.12.2003

Страница 10

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9 Стр. 10 Стр. 11 Стр. 12 Стр. 13 Стр. 14 Стр. 15 Стр. 16 Стр. 17 Стр. 18 Стр. 19 Стр. 20 Стр. 21 Стр. 22 Стр. 23

<< Главная страница

 
     3.12. Проведення постійної інформаційно-навчальної  роботи  з
персоналом   родопомічних   лікувально-профілактичних  закладів  з
питань грудного вигодовування новонароджених.
 
     4. У лікувально-профілактичному закладі із статусом "Лікарня,
доброзичлива   до   дитини"   мають   бути  доступними  для  жінок
інформаційні  матеріали  (плакати,   альбоми,   стенди,   буклети,
відеофільми,  ін.) щодо пропаганди грудного вигодовування. Матерів
забезпечують пам'ятками,  що містять  доступну  інформацію  з  цих
питань.
 
     Загальні протипоказання  до  грудного  вигодовування  з  боку
матері:
     - ВIЛ-позитивний статус;
     - активна форма туберкульозу з бактеріовиділенням;
     - гострі психічні розлади;
     - лікування цитостатичними, антитиреоїдними препаратами.
 
     Тимчасові протипоказання до  грудного  вигодовування  з  боку
дитини:
     - народження дитини  з  оцінкою  за  шкалою  Апгар  менш  ніж
5 балів;
     - гестаційний вік дитини при народженні менш ніж 32 тижні;
     - стан декомпенсації органів та систем організму;
     - гемолітична хвороба новонароджених;
     - пологова травма.
 
     Тимчасові протипоказання  до  грудного  вигодовування  з боку
матері:
     - стан   декомпенсації   життєво-важливих  органів  і  систем
організму;
 
     При годуванні грудьми мати  повинна  дотримуватись  наступних
правил:
     - під час годування прийняти зручне положення,  що є важливим
для  надходження  молока  з  грудей та запобігання тріщинам соска,
лактостазу, маститу;
     - слідкувати,  щоб  дитина  захоплювала не тільки сосок,  а й
навколососкову зону,  особливо нижню її частину, підборіддя дитини
має бути притиснутим до грудей матері, ротик широко відкритим;
     - після  годування  навколососкову  область   слід   змастити
краплями  залишкового  молока,  що  сприятиме  запобіганню  тріщин
(обробляти сосок дезінфекційними розчинами недоцільно);
     - один  раз  на  добу  приймати  теплий душ або обполіскувати
груди проточною водою;
     - прикладати  дитину  до  грудей  за  її  вимогою,  включаючи
годування у нічний час;
     - протягом  першої-третьої доби життя часто прикладати дитину
до грудей (10-12 разів);
     - зціджування  молока  здійснювати  лише  у  разі тимчасового
відокремлення від дитини;
     - відпочивати між годуванням.
 
                Організація штучного вигодовування
                          новонароджених
 
     - годування молочними сумішами (за медичними  та  соціальними
показаннями) із застосуванням зондів, сосок, пляшечок.
 
     II. Парентеральне:
 
     Показання для    вигодовування    новонароджених    молочними
сумішами:
     - ВIЛ-позитивний статус матері;
     - активна форма туберкульозу з бактеріовиділенням;
     - стан   декомпенсації  життєво-важливих  органів  та  систем
організму матері;
     - гострі психічні розлади у матері;
     - лікування    матері    з    застосуванням     цитостатиків,
антитиреоїдних препаратів;
     - спадкові порушення обміну амінокислот, жирів, вуглеводів;
     - дитина залишена (покинута) матір'ю або загибель матері.
     Молочна суміш готується в кімнаті для  приготування  молочних
сумішей   із   забезпеченням   санітарно-протиепідемічних   правил
відповідно до чинного законодавства.
     У разі   абсолютних   протипоказань  (відсутності  умов)  для
грудного вигодовування годування дитини проводиться  за  допомогою
соски та пляшечки.
     Вигодовування недоношених та хворих новонароджених,  а  також
дітей, які не можуть бути прикладені до грудей матері.
 
     Види вигодовування:
 
     1. Ентеральне:
     1) зондове:
     - повне зондове;
     - комбіноване - зондове та парентеральне;
     2) вигодовування з чашечки
 
     2. парентеральне:
     - повне;
     - часткове;
 
     Для недоношених та хворих новонароджених характерні:
 
     - функціональна незрілість шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
     - зниження або відсутність рефлексів смоктання  та  ковтання,
координації  між  смоктанням,  ковтанням  та  диханням  (для дітей
гестаційного віку менше 32 тижнів та дітей  з  ураженням  нервової
системи);
     - порушення  всмоктування  у  кишечнику  та/або   пригнічення
перистальтики;
     - підвищена потреба в харчових речовинах та енергії.
     У перші дні та тижні життя  більшість  дітей  цієї  категорії
потребують   проведення   парентерального   харчування   (ПХ)  для
забезпечення їх потреб у харчових та мінеральних речовинах  згідно
з існуючими рекомендаціями (таблиці 1, 2).
 
 
                                      Таблиця 1
 
 
                             ПОТРЕБА
             в основних харчових речовинах та енергії
         глибоконедоношених дітей на першому тижні життя
 
 
------------------------------------------------------------------
¦Доба ¦Вуглеводи   ¦Білки г/кг/доб¦Жири        ¦Калорії          ¦
¦життя¦г/кг/доб    ¦              ¦г/кг/доб    ¦                 ¦
¦-----+------------+--------------+------------+-----------------¦
¦  1  ¦5,5-8,5     ¦0,5-1,0       ¦0,5         ¦35,0-40,0        ¦
¦-----+------------+--------------+------------+-----------------¦
¦  2  ¦7,5-10,0    ¦1,0           ¦1,0         ¦40,0-45,0        ¦
¦-----+------------+--------------+------------+-----------------¦
¦  3  ¦8,5-10,0    ¦1,5           ¦1,5         ¦46,0-50,0        ¦
¦-----+------------+--------------+------------+-----------------¦
¦  4  ¦10,0-12,0   ¦2,0           ¦2,0         ¦55,0-65,0        ¦
¦-----+------------+--------------+------------+-----------------¦
¦  5  ¦11,5-13,0   ¦2,5           ¦2,5         ¦67,0-73,0        ¦
¦-----+------------+--------------+------------+-----------------¦
¦  6  ¦13,0-14,5   ¦3,0           ¦2,5-3,0     ¦75,0-84,0        ¦
¦-----+------------+--------------+------------+-----------------¦
¦  7  ¦14,5-15,5   ¦3,0-3,5       ¦2,5-3,0     ¦75,0-85,0        ¦
------------------------------------------------------------------
 
 
                                      Таблиця 2
 
 
                          ДОБОВА ПОТРЕБА
          глибоконедоношених дітей в основних мінералах
 
 
------------------------------------------------------------------
¦Основні мінерали¦Добова потреба¦Розчини                         ¦
¦                ¦(ммоль/кг/доб)¦                                ¦
¦----------------+--------------+--------------------------------¦
¦Na+             ¦2,0-3,0       ¦10% NaCl; 1 мл = 1,7 ммоль Na+  ¦
¦----------------+--------------+--------------------------------¦
¦K+              ¦1,5-2,0       ¦7.45% KCl; 1 мл = 1 ммоль K+    ¦
¦----------------+--------------+--------------------------------¦
¦Cl-             ¦3,0           ¦                                ¦
¦----------------+--------------+--------------------------------¦
¦Mg++            ¦0,18-0,3      ¦25% MgSO4; 1 мл = 0,9 ммоль Mg++¦
¦----------------+--------------+--------------------------------¦
¦Ca++            ¦1,5-2,5       ¦10% Ca глюконат; 1 мл =         ¦
¦                ¦              ¦0,23 ммоль Ca++                 ¦
¦----------------+--------------+--------------------------------¦
¦P+++            ¦1,3-2,0       ¦                                ¦
¦----------------+--------------+--------------------------------¦
¦Ca++/P+++       ¦1,2-1,0       ¦                                ¦
------------------------------------------------------------------
 
     Проведення ПХ  не  виключає  ентерального  харчування   (ЕХ).
Їх комбінація  позитивно  впливає на загальний стан та адаптаційні
можливості недоношеної чи хворої дитини.
     Для ЕХ цієї категорії дітей  використовується  грудне  молоко
матері,  яке має імунобіологічні властивості, містить більш високу
кількість білків,  у тому числі амінокислот,  необхідних для росту
та  розвитку  дитини,  а  також  необхідну  кількість  калорій для
забезпечення  білково-енергетичних  потреб   дитини.   ЕХ   дитини
материнським  молоком  через  зонд або з чашечки сприяє дозріванню
кишково-шлункового       тракту,       запобігає        виникненню
виразково-некротичного ентероколіту, інших захворювань.
     Протипоказаннями для  ЕХ  таких  дітей материнським молоком є
загальні протипоказання до грудного вигодовування.
 
     Ентеральне харчування (ЕХ)
     У перші  1-3  тижні  життя  (з  врахуванням клінічного стану)
здійснюється  комбінація  ПХ  та   ЕХ,   що   дозволяє   адекватно
забезпечити   організм  новонародженого  харчовими  речовинами  та
підготовити його  до  переходу  на  повне  ентеральне  харчування.
У перші  6-7  днів  життя  на  тлі  проведення  ПХ  застосовується
мінімальне   ентеральне    (трофічне)    харчування    (харчування
кишечника).
     Мінімальне трофічне   харчування  (МТХ)  передбачає  введення
малих  об'ємів  їжі  через  зонд  впродовж   проведення   ПХ   для
прискорення    функціонального    та    структурного    дозрівання
ентероцитів, профілактики патологічних морфологічних змін слизової
оболонки кишечнику.
     МТХ починають з 3-8 години життя дитини і проводять  протягом
6-7 днів (при необхідності - довше) за схемою (таблиця 3).
 
 
                                      Таблиця 3
 
 
                              СХЕМА
             проведення МТХ глибоконедоношеним дітям
 
 
------------------------------------------------------------------
¦     ¦             Маса тіла дитини при народженні              ¦
¦Доба ¦----------------------------------------------------------¦
¦життя¦        1000 г         ¦   1000-1500 г   ¦      1500 г    ¦
¦     ¦-----------------------+-----------------+----------------¦
¦     ¦Iнфузія ¦Порція        ¦Порція           ¦Порція мл/кожні ¦
¦     ¦мл/год  ¦мл/кожні 4 год¦мл/кожні 4 год   ¦4 год           ¦
¦-----+--------+--------------+-----------------+----------------¦
¦  1  ¦0,1     ¦0,4           ¦0,5              ¦1,0-1,5         ¦
¦-----+--------+--------------+-----------------+----------------¦
¦  2  ¦0,2     ¦0,8           ¦1,0              ¦1,5-2,0         ¦
¦-----+--------+--------------+-----------------+----------------¦
¦  3  ¦0,3     ¦1,2           ¦1,5-2,0          ¦2,5-3,5         ¦
¦-----+--------+--------------+-----------------+----------------¦
¦  4  ¦0,4     ¦1,6           ¦2,5              ¦3,5-4,0         ¦
¦-----+--------+--------------+-----------------+----------------¦
¦  5  ¦0,5     ¦2,0           ¦2,5-3,0          ¦4,5             ¦
¦-----+--------+--------------+-----------------+----------------¦
¦  6  ¦0,6     ¦2,5           ¦3,0-3,5          ¦5,0             ¦
------------------------------------------------------------------
 
     Деякій категорії   дітей  з  масою  тіла  менше  1200  г  при
постійному   (безперервному)   зондовому   годуванні   (3   години
годування,  1 година перерви) можна призначати більші об'єми,  ніж
при болюсному.
 
     Протипоказання для проведення МТХ:
     - вроджені вади розвитку ШКТ;
     - некротичний ентероколіт;
     - шлунково-кишкова кровотеча;
     - стаз в шлунку, шок;
     - стійкі судоми.
     У випадку  такого  стану  дитина   знаходиться   на   повному
парентеральному харчуванні (ППХ).
     Для проведення МТХ  використовують:  грудне  молоко,  молочні
суміші   для   вигодовування  недоношених  дітей,  низькокалорійні
білкові суміші.  Не  рекомендується  проводити  МТХ  дистильованою
водою або розчинами глюкози.
 
     Материнське молоко - "золотий стандарт" у перші дні та місяці
життя   як   для  доношених,  так  і  для  дітей,  які  народились
передчасно.  Молоко жінок,  які народили  передчасно,  має  більшу
енергетичну цінність,  що відповідає потребам недоношеної дитини у
перші 2 місяці життя.
     За наявності  протипоказань  до  грудного  вигодовування  або
медичних показань для застосування молочних сумішей використовують
адаптовані  суміші  для харчування доношених та недоношених дітей,
енергетична цінність яких відповідає потребам дітей.
     Незалежно від  гестаційного віку дитини (визначальне значення
має загальний стан дитини при народженні)  "годувати"  (МТХ)  слід
починати протягом перших 3-8 годин життя,  використовуючи доступні
у  неонатологічній   практиці   методи   комбінації   ентерального
зондового (болюсного чи безперервного) та ПХ.
 
     Зондове годування (ЗГ) - годування через назогастральний зонд
болюсно (порційно) або безперервно (методом  тривалої  інфузії  із
застосуванням  перфузійного  насосу),  яке  проводиться  дітям  із
відсутністю  рефлексу  смоктання  та/або  ковтання.  ЗГ   дозволяє
визначити  функціональні  можливості  ШКТ  та поступово адаптувати
дитину до бажаного методу, а також об'єму вигодовування.
     При болюсному ЗГ материнське молоко або молочну суміш вводять
кожні 2-3  год.  Недоношені  діти  з  масою  тіла   1000  г  краще
переносять тривалу інфузію молока або суміші через назогастральний
зонд (МТХ та часткове або повне ЕХ).  Повільна інфузія  стабілізує
моторику ШКТ,  поліпшує його функціональну активність,  призводить
до зменшення стазу  в  шлунку,  знижує  інтенсивність  та  ступінь
жовтяниці.
 
     Показання для ЗГ:
     - гестаційний вік   32 т, маса тіла  1500 г;
     - розлади дихання;
     - оцінка за шкалою Апгар   5 балів;
     - пологова травма;
     - важкі метаболічні порушення;
     - генералізована внутрішньоутробна інфекція.
 
     Ускладнення ЗГ:
     - механічні (набряк слизової оболонки, езофагіт, пролежень) -
виникнення їх залежить від введення та положення зонду;
     - функціональні (виникають за причини неадекватного об'єму та
концентрації   суміші).   З   метою  попередження  виникнення  цих
ускладнень  користуватись  постійним  зондом   необхідно   якомога
короткий час.
     У перші дні життя об'єм одного годування складає:  від 1-5 мл
у першу добу до 5-15 мл на третю добу життя.
 
     Техніка ЗГ:
     1) ввести зонд через ніс або рот до шлунка, надійно закріпити
його;
     2) зміна зонда здійснюється через кожні днів 2-4;
     3) зміна   шприца   з   харчовою  сумішшю  проводиться  кожні
4 години;
     4) кожні  2-4  години  необхідно перевіряти шлунковий залишок
(незалежно від метода годування),  який  не  повинен  перевищувати
об'єм харчової суміші, визначений для 1-2 годин годування; залишки
без патологічних домішок необхідно влити назад до шлунку  з  метою
профілактики  метаболічних  ускладнень.  Відсутність  залишків їжі
(молока чи суміші) у шлунку дозволяє поступово  збільшувати  об'єм
харчування у недоношених та хворих дітей.
     При поліпшенні стану  дитини  протягом  перших  2-3-х  тижнів
життя,   встановленні  рефлексу  смоктання  та  ковтання  доцільно
переходити до харчування з чашечки (або пляшечки) із  прикладанням
1-2   разів   до   грудей   матері  із  подальшим  повним  грудним
вигодовуванням.
     З метою  запобігання  "стомлення" дитини і забезпечення більш
плавного переходу до грудного годування можливі комбінації методик
вигодовування:   "зонд  +  груди  матері",  "зонд  +  пляшечка  чи
чашечка".
     При проведенні ЕХ необхідно враховувати загальний стан дитини
та фізіологічні можливості ШКТ.
 
     Кількість годувань  -  визначається  масою тіла дитини,  його
загальним  станом  та   ступенем   морфофункціональної   зрілості.
Найбільш часто   використовують   7-8  - разове  годування  (кожні
3 години).  Для дітей з масою тіла   1000 г та  дітей,  які  мають
стаз  або  зригування,  кількість  годувань може бути збільшена до
10-12 разів водночас зі зменшенням об'єму їжі.
     Тривалість (режим)   годування  -  фіксована,  що  забезпечує
ефективне засвоєння їжі.  Для недоношених і хворих доношених дітей
не застосовують вільний режим годувань (за вимогою), оскільки вони
не здатні регулювати об'єм їжі, що поступає. Темп збільшення об'єм
їжі  при  ЕХ  залежить  від  загального  стану  новонародженого  і
толерантності його до їжі і встановлюється індивідуально.
     З метою   стимулювання   рефлексу   смоктання  та  збереження
лактації  у  матері  після  стабілізації  стану  дитини   доцільно
використовувати  метод  "кенгуру"  -  викладання  дитини  на груди
матері,  розміщуючи його вертикально в  улоговинці  між  молочними
залозами.
     Толерантність (переносимість) ЕХ.  Погана толерантність до ЕХ
супроводжується збільшеним об'ємом залишку в шлунку, контуруванням
петель  кишечника  та   збільшенням   об'єму   живота,   наявністю
патологічних домішок у калових масах новонародженого.  Це потребує
корекції або відміни ЕХ.
     Потреба в  рідині.  При ЕХ (особливо молочними сумішами) діти
потребують додаткового введення рідини у вигляді  кип'яченої  води
(можна  використовувати  розчин  Рінгера  або 5%  розчин глюкози).
Наприкінці 1-го  тижня  кількість  рідини  за  добу  має  складати
70-80 мл/кг для дітей із масою тіла до 1500 г , 80-100 мл/кг - для
дітей з масою тіла 1500 г і більше.  Після 10  днів  об'єм  рідини
складає 125-130 мл/кг.
     Потреба дитини в рідині визначається  індивідуально,  залежно
від клінічного стану дитини та гестаційного віку.

<< Главная страница

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9 Стр. 10 Стр. 11 Стр. 12 Стр. 13 Стр. 14 Стр. 15 Стр. 16 Стр. 17 Стр. 18 Стр. 19 Стр. 20 Стр. 21 Стр. 22 Стр. 23



Украина онлайн