Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Галузева угода між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості)

Міністерство палива та енергетики України (Мінпаливенерго)

Угода від 29.12.2003

Страница 3

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9

<< Главная страница

працівників.
 
     7.13. Конкретні   розміри   внесків   (відрахувань)    коштів
підприємств   на   недержавне  пенсійне  забезпечення  працівників
встановлюються колективними договорами з  дотриманням  вимог  цієї
Угоди  та  в  межах,  визначених  статтею  5  Закону  України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
     Підприємства галузі   та   Профспілки  опрацюють  та  внесуть
відповідні зміни до колективних договорів.
 
     7.14. Підприємства галузі всіх форм власності та Мінвуглепром
щороку  передбачають під час формування та затвердження фінансових
планів кошти для недержавного пенсійного забезпечення працівників.
 
                  8. Робочий час, час відпочинку
 
     Сторони погодились, що:
 
     8.1. Трудовий розпорядок Підприємства містить:
     - порядок чергування робочого часу і часу відпочинку;
     - розпорядок праці структурних підрозділів Підприємства;
     - внутрішній трудовий розпорядок дня працівників Підприємства
(час прибуття   на   Підприємство,    на    проведення    нарядів,
переодягнення,  пересування  до  робочого  місця тощо аж до самого
вибуття з Підприємства) встановлюється відповідними Правилами, які
є невід'ємною частиною колективного договору;
     - графік роботи і маршрут руху  службового  автотранспорту  з
доставки працівників на роботу та з роботи;
     - перелік професій і посад з ненормованим робочим днем.
     Порядок ознайомлення   з   Правилами  внутрішнього  трудового
розпорядку  визначається  колективним  договором  і  контролюється
профспілковим комітетом Підприємства.
 
     8.2. Тривалість робочого часу не може перевищувати:
     для працівників,  зайнятих повний робочий день  на  підземних
роботах - 30 годин на тиждень;
     для майстрів гірничих - 35 годин  на  тиждень  з  урахуванням
часу видачі нарядів і здавання звітів;
     для інших працівників - 40 годин на тиждень.
     Понадурочними вважаються роботи понад встановлену цією Угодою
тривалість робочого часу.
 
     8.3. Працівнику  надаються  два  вихідних  дні  на   тиждень.
Загальним  вихідним  днем  є  неділя,  крім робіт на процесах,  що
забезпечують життєдіяльність  Підприємства.  Перелік  таких  робіт
(дільниць,   цехів,   професій)   узгоджується   з  профспілковими
комітетами  Підприємств  та  додається  до   Правил   внутрішнього
трудового розпорядку.
     Остання неділя  серпня  є   професійним   святом   робітників
вугільної  промисловості - Днем Шахтаря.  День шахтаря є загальним
вихідним днем для всіх працівників Підприємств галузі.
     За роботу  в  неділю  згідно  графіку виходів працівнику може
провадиться доплата у  розмірі  25%  тарифної  ставки  (окладу)  з
віднесенням  даних  виплат на валові витрати,  якщо це передбачено
колдоговором,  при умові,  що працівникам підприємства встановлено
тарифні  ставки  (оклади)  у  розмірах,  передбачених  Угодою,  та
відсутності на підприємстві заборгованості із заробітної плати.
     Оплату за   роботу  з  20.00  годин  31  грудня  провадити  в
подвійному розмірі, як в святковий день.
 
     8.4. Час вимушеного неоплачуваного перебування працівника  на
Підприємстві,  регламентований  згідно  з  Правилами  внутрішнього
трудового розпорядку (включаючи перерви на обід або відпочинок) не
повинен перевищувати 1 годину.
     Час вимушеного перебування на Підприємстві понад установлений
неоплачуваний ліміт підлягає оплаті згідно з п. 9.6 Угоди.
     Конкретний механізм реалізації даного  положення  регулюється
колективним договором.
 
     8.5. Доставка   працівників   на   роботу   і  з  роботи  має
здійснюватися   службовим   транспортом   за   умови   знаходження
Підприємства  на  відстані  більше  3  км  від  населеного  пункту
(мікрорайону) і відсутності інших видів громадського транспорту.
     Питання організації   перевезення   робітників  обумовлюється
колективними договорами на Підприємствах.
     Якщо час на перевезення від населеного пункту до підприємства
та назад перевищує 1,5  години,  працівникам  проводиться  доплата
згідно з п. 9.7. Угоди.
     У разі відсутності можливості доставки працівників на  роботу
та   з   роботи   службовим   автотранспортом   Підприємство  може
компенсувати   витрати   працівників   на    проїзд    громадським
транспортом.    Порядок   компенсації   визначається   колективним
договором.
 
     8.6. Щорічні   відпустки   трудящим   Підприємств   вугільної
промисловості   надаються  тривалістю  і  в  порядку,  визначеному
Законом України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ).
     Зберігається відпустка    раніше    встановленої    загальної
тривалості за працівником,  який користувався  відпусткою  більшої
тривалості   ніж   визначено   відповідно   до  законів  і  других
нормативно-правових актів,  на весь  час  його  роботи  на  даному
Підприємстві на посадах,  професіях, роботах, що давали йому право
на цю відпустку і за наявності умов, за якими вона надавалася.
     Такий же  порядок  поширюється  на працівника,  прийнятого на
Підприємство  за  переведенням  з  іншого  Підприємства  вугільної
галузі   Мінвуглепрому.   При  цьому  тривалість  відпустки  цього
працівника не може  бути  вище  тривалості  відпустки  працівників
даного  Підприємства,  яка  була  встановлена  на  цих  роботах до
прийняття Закону України "Про відпустки" (  504/96-ВР  ).  Частина
відпустки, яка  перевищує  тривалість  встановлену законодавством,
оплачується за рахунок прибутку Підприємства.
     Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими
умовами праці та її тривалість і щорічна  додаткова  відпустка  за
особливий  характер  праці  та  її тривалість (статті 7 і 8 Закону
України "Про відпустки")  (  504/96-ВР  )  надається  працівникам,
зайнятим  в  несприятливих  умовах  праці за відповідними Списками
виробництв підприємств,  цехів,  професій і  посад,  затвердженими
постановами Кабінету  Міністрів  України  від  17.11.97 р.  N 1290
( 1290-97-п ) (додатки N 1  і  N  2),  від  13.05.2003  р.  N  679
( 679-2003-п  )  "Про  нову  редакцію  додатків 1 і 2 до постанови
Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290".
     Конкретна тривалість цих відпусток встановлюється колективним
або трудовим договором залежно від результатів  атестації  робочих
місць  за  умовами  праці  (під  час  надання  щорічних додаткових
відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці) і  часу
зайнятості працівника в цих умовах.
     До стажу роботи,  що дає право на щорічні додаткові відпустки
(ст. 7   і  8  Закону  України  "Про  відпустки")  (  504/96-ВР  )
зараховується   час   перебування   працівника    по    тимчасовій
непрацездатності  у  зв'язку  з  травмою на виробництві (у випадку
коли ступінь вини працівника нижча за ступінь  вини  Підприємства)
та  профзахворюванням.  При  цьому загальна тривалість основної та
додаткової відпусток не повинна перевищувати 69  календарних  днів
на  рік.  Ця  частина  додаткової  відпустки  надається за рахунок
коштів Підприємства.
 
     8.7. Графік   відпусток    складається    адміністрацією    з
урахуванням   побажань   працівників,   інтересів   виробництва  і
погоджується з профспілковими комітетами до  початку  календарного
року.
     Про дату   початку   його   відпустки   працівник    письмово
інформується  не  пізніше,  ніж  за  два  тижні  до  встановленого
графіком його початку.
     У разі   порушення   строків  інформування  про  час  надання
відпустки  або  несвоєчасної   сплати   відпускних,   за   вимогою
працівника  Роботодавець  повинен  перенести  відпустку  на  інший
період за згодою працівника.
 
     8.8. Підприємство  з  прибутку,   що   залишається   в   його
розпорядженні на умовах, обумовлених в колективному договорі, може
проводити часткову оплату відпусток за сімейними  обставинами,  що
надаються відповідно  до  ст. 25 Закону  України  "Про  відпустки"
( 504/96-ВР ).
 
              9. У сфері нормування та оплати праці
 
     Сторона Власників (роботодавців) зобов'язується:
 
     9.1. За погодженням з Профспілками затверджувати норми праці,
обов'язкові для     застосування    на    Підприємствах    галузі,
встановлювати  термін   їхнього   впровадження   та   застосування
("Перелік  галузевих нормативних матеріалів з праці,  які належить
централізовано розробити для підприємств  вугільної  промисловості
України в 2004-2007 рр. відповідно до постанови Кабінету Міністрів
від 18.03.03 р.  N 356" та "Перелік галузевих  норм  і  нормативів
трудових  затрат  обов'язкових  для  застосування на підприємствах
вугільної промисловості України" наведені в додатках N 32 і N 33)
     Централізовано розроблені  норми  та  нормативи  з праці,  не
погоджені   з   Профспілками,    вважати    рекомендаційними    до
застосування.
     Місцеві норми трудових витрат,  розроблені  на  підприємствах
методом  технічного нормування на види робіт і умови,  не охоплені
галузевими збірниками норм і нормативів трудових витрат, подаються
до   головної   організації   з  розробки  нормативних  документів
(Донецького   ЦОПу)   для   експертної   оцінки,    після    цього
затверджуються    керівником   підприємства   і   погоджуються   з
профспілковим комітетом для застосування.
 
     9.2. Встановити  наступний  порядок  організації   нормування
праці:
     9.2.1. Впровадження,   заміна   та   перегляд   норм    праці
проводиться    Роботодавцем    за    погодженням   з   відповідним
профспілковим органом;
     9.2.2. Основою  до  заміни  або  перегляду  норм праці можуть
бути:
     - впровадження   у  виробництво  за  ініціативою  Роботодавця
організаційно-технічних і господарських заходів,  що  забезпечують
зростання продуктивності праці;
     - зміна гірничотехнічних,  гірничо-геологічних, технологічних
і організаційних умов, виходячи з яких були визначені норми праці;
     - виявлення помилково встановлених норм праці;
     - виконання   норм   праці   менше   ніж  на  90 %,   або  їх
перевиконання на 20 %  (на 30%  -  на  індивідуальних  роботах)  і
більше   протягом   двох   місяців  поспіль  більшістю  робітників
відповідної професії  структурного  підрозділу  Підприємства.  При
цьому  досягнення високого рівня виробітку за рахунок застосування
працівниками (бригадою),  за власною  ініціативою,  нових  засобів
праці  та передового досвіду,  удосконалення своїми силами робочих
місць, підвищення своєї  професійної  майстерності  не  може  бути
підставою  для  перегляду  встановлених  норм праці за ініціативою
адміністрації.
     9.2.3. В  усіх  випадках  впровадження  та  зміни  норм праці
обов'язкове їх економічне обґрунтування.
     За наявності  обґрунтованих  заперечень з боку профспілкового
органу Роботодавець,  або уповноважений ним орган,  не  має  права
впроваджувати нові, заміняти або переглядати норми праці.
 
     Сторони вирішили, що:
 
     9.3. Трудові  відносини  будуються  на  засадах формування та
регулювання ринку робочої сили. Вартість робочої сили пропонується
галузевими  профспілками  вугільної  промисловості,  які захищають
професійні  інтереси  своїх  членів,  і  визначається  в   процесі
переговорів між Профспілками та Роботодавцем.
     Забезпечується щорічне   проведення   розрахунків   фактичної
вартості  робочої  сили  та публікація цих даних у засобах масової
інформації.
 
     9.4. Основою організації оплати праці,  передбаченою  Угодою,
є:
     9.4.1. Умови оплати праці,  міжкваліфікаційні та  міжпосадові
співвідношення,   розміри  тарифних  ставок  і  посадових  окладів
працівників  Підприємств  і  організацій,  включаючи   працівників
загальних   (наскрізних)  професій  та  посад,  їхніх  структурних
підрозділів,  що  виконують  роботи,  які  відповідають   основній
діяльності Підприємств  вугільної  галузі та шахтного будівництва,
визначаються Додатком до розділу 9 Угоди  (далі  Додаток),  чинним
законодавством і впроваджуються в порядку та терміни,  встановлені
законодавством  під  контролем   Мінвуглепрому,   яке   забезпечує
реалізацію  державної  політики  щодо  оплати праці та соціального
захисту працівників вугільної промисловості.
     На Підприємствах  встановлюється  мінімальна  тарифна  ставка
робітника I розряду  на  рівні  не  менше  120  відсотків  розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
     Сторони домовились  забезпечити  темпи   зростання   реальної
заробітної  плати,  не  нижче  темпів зростання реального валового
продукту за відповідний рік.
     На окремих      підприємствах,     які     по     об'єктивним
фінансово-економічним причинам не можуть виконувати цю норму Угоди
колективним договором може встановлюватися на період не більше ніж
на 6 місяців  з  дня  його  підписання  інший  розмір  мінімальної
тарифної  ставки робітника 1-го розряду,  який не може бути меншим
ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
     Сторони домовилися  забезпечувати  щорічно  підвищення  рівня
середньої заробітної плати по галузі не менше ніж на 25 відсотків.
Забезпечити  зростання  витрат  на  оплату  праці  у  витратах  на
виробництво.
     9.4.2. Перегляд  діючих  і встановлення нових тарифних ставок
(окладів), посадових окладів працівників Підприємств проводиться у
порядку  та  терміни  встановлені законодавством,  шляхом множення
мінімальної  годинної  тарифної  ставки  (мінімального   місячного
окладу),  встановленої Мінвуглепромом за згодою з Профспілками, на
коефіцієнти  співвідношень  розмірів  годинних   тарифних   ставок
(окладів) робітників і посадових окладів керівників, професіоналів
фахівців і технічних службовців,  передбачених Додатком до розділу
9 цієї Угоди.
     При цьому мінімальна годинна  тарифна  ставка  розраховується
виходячи з  середньомісячної  норми  робочого  часу  за  період  з
2004 р. по 2013 р. - 167 годин.
     9.4.3. Для працівників виробництв,  цехів,  дільниць та інших
підрозділів Підприємств,  які виконують роботи (надають  послуги),
що  не  належать до основної діяльності галузі (підгалузі),  умови
оплати праці  можуть  встановлюватись  в  залежності  від  наявних
фінансових  можливостей  у  колективному  договорі  з  дотриманням
гарантій,  визначених угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці
підрозділи  належать за характером виробництва,  або регіональними
Угодами, відповідно до чинного законодавства.
     9.4.4. За    ініціативою    однієї   з   сторін   проводяться
консультації щодо рівнів тарифів і окладів з метою встановлення їх
на рівні, що забезпечує:
     - співвідношення в 1,9 раза між середньою у галузі  зарплатою
та середньою зарплатою у промисловості України;
     - зберігання або підвищення існуючої частки витрат на  оплату
праці в ціні на вугільну продукцію;
     - дотримання  співвідношення  частки  оплати  за  тарифами  і
окладами  в  розмірі  до  70 %   (з урахуванням доплат за роботу в
нічний та вечірній  час  і  пересування  по  шахті)  до  середньої
зарплати.
     9.4.5. Норми колективного  договору,  що  припускають  оплату
нижче від норм,  визначених генеральною або галузевою угодами, але
не  нижче  державних  норм  і  гарантій  з  оплати  праці,  можуть
прийматися   тільки   тимчасово  на  період  подолання  фінансових
труднощів Підприємства терміном не більше ніж на шість місяців,  і
з  повідомленням  про  це  вищого господарського та профспілкового
органів.
     9.4.6. Роботодавець   гарантує  мінімальний  рівень  зарплати
працівників галузі при  виконанні  норм  праці  (часу)  в  розмірі
встановленої  (присвоєної) тарифної ставки (окладу),  але не нижче
мінімальних гарантій з оплати праці, встановлених цією Угодою.
     Роботодавець зобов'язується  вжити  заходів щодо забезпечення
рівня   середньомісячної   заробітної   плати    працівників    по
Підприємству не нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого
законом для працездатної особи.
 
     9.5. Форми і системи оплати  праці:  норми  праці,  розцінки,
тарифні сітки,  схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат,
премій,  винагород  та  інших  заохочувальних,  компенсаційних   і
гарантійних  виплат  установлюються  Підприємствами в колективному
договорі   з   дотриманням   норм   і    гарантій,    передбачених
законодавством, генеральною та цією Угодами.
     Для підприємств можлива самостійна  розробка  системи  оплати
праці,   преміювання   та   пільг,   заснована  на  досвіді  праці
прогресивних  вітчизняних  і   зарубіжних   компаній,   за   умови
збереження  гарантій  передбачених  законодавством,  Генеральною і
цією угодами.
     При підвищенні   державного  розміру  мінімальної  заробітної
плати розміри тарифних  ставок,  посадових  окладів  і  соціальних
гарантій, передбачених   цією   Угодою,  підлягають  підвищенню  в
установленому законодавством порядку  з  обов'язковим  підвищенням
величини планового фонду оплати праці.
     У випадку підвищення тарифних ставок  (окладів)  Підприємства
проводять   відповідне   коригування   виплат,  які  нараховуються
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  від  8  лютого
1995 р. N 100 ( 100-95-п ).
 
     9.6. Час   вимушеного   перебування   на  Підприємстві  понад
установлений неоплачуваний ліміт  (1  година)  підлягає  оплаті  з
розрахунку  тарифної  ставки  робітника шахтної поверхні I розряду
(1,514 мінімальної погодинної тарифної ставки)  за  фактичний  час
перевищення ліміту в порядку,  встановленому пунктом 8.4 галузевої
Угоди, за рахунок валових витрат.
 
     9.7. Час перевезення від населеного пункту до Підприємства  і
назад,  що  перевищує за графіком установлений неоплачуваний ліміт
(1,5  години),  підлягає  оплаті  з  розрахунку  тарифної   ставки
робітника шахтної поверхні I розряду (1,514 мінімальної погодинної
тарифної ставки) за фактичний час перевищення  ліміту  в  порядку,
встановленому пунктом 8.5 Угоди, за рахунок валових витрат. У разі
зриву підвезення на роботу працівників транспортом Підприємства їм
надається  компенсація  у  розмірі  та в порядку,  що визначаються
колективним договором.
 
     9.8. Час,  оплачуваний згідно з пп.  9.6. і 9.7, визначається
на   підставі   графіків  руху  службового  транспорту  та  Правил
внутрішнього трудового розпорядку.
     Якщо цей  час  (або його частина) може бути оплачена на іншій
підставі (за роз'їзний характер робіт,  за вахтовий  метод  праці,
або  на  іншій  підставі),  тоді  оплата  проводиться  за однією з
підстав, а саме - за тією, що має найвищий розмір оплати.
 
     9.9. Винагорода   за   вислугу   років   виплачується    усім
працівникам   вугільної  промисловості  з  віднесенням  на  валові
витрати.
 
     9.10. За вимушені простої,  що виникли не з  вини  працівника
(через   відсутність   обсягів   робіт,  постачання  матеріальними
ресурсами тощо), нарахована заробітна плата для робітників не може
бути  нижче  встановленої  тарифної ставки за відпрацьований час з
віднесенням витрат на основну діяльність Підприємства.
     За час  простою,  у  випадку  виникнення виробничої ситуації,
небезпечної для життя або здоров'я працівника або  оточуючих  його
людей  та  навколишнього  середовища,  не  з  його  вини,  за  ним
зберігається середній заробіток.
     Протягом простою   працівник   може   бути  використаний  для
виконання робіт не за його спеціальністю та кваліфікацією (якщо це

<< Главная страница

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9



Украина онлайн