Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Про Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України

Президент

Указ № 1527/2004 від 24.12.2004

<< Главная страница





                             У К А З
                        ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
 
               Про Положення про Державний комітет
                 фінансового моніторингу України
 
    { Положення про Державний комітет фінансового моніторингу
      України   додатково    див.  в   Постанові  КМ   N  100 
      ( 100-2007-п ) від 31.01.2007 }
 
 
 
     1. Затвердити  Положення  про  Державний  комітет фінансового
моніторингу України (додається).
 
     2. Цей Указ набирає чинності з 1 січня 2005 року.
 
 
 Президент України                                         Л.КУЧМА
 
 м. Київ, 24 грудня 2004 року
          N 1527/2004
 
 
                                                ЗАТВЕРДЖЕНО
                                         Указом Президента України
                                          від 24 грудня 2004 року
                                                N 1527/2004
 
                            ПОЛОЖЕННЯ
                про Державний комітет фінансового
                       моніторингу України
 
 
     1. Державний  комітет фінансового моніторингу України (далі -
Держфінмоніторинг України) є центральним органом виконавчої  влади
із   спеціальним   статусом,   діяльність  якого  спрямовується  і
координується Кабінетом Міністрів України.
 
     Держфінмоніторинг України є спеціально уповноваженим  органом
виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
 
     2. Держфінмоніторинг  України  у  своїй  діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента
України  і  Кабінету  Міністрів  України,  міжнародними договорами
України та цим Положенням.
 
     Держфінмоніторинг України  у  своїй  діяльності  використовує
рекомендації   міжнародних  організацій,  спрямовані  на  протидію
легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним  шляхом,  і
фінансуванню тероризму.
 
     3. Основними завданнями Держфінмоніторингу України є:
 
     участь у реалізації державної політики у сфері запобігання та
протидії легалізації  (відмиванню)  доходів,  одержаних  злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму;
 
     збирання, оброблення   та  аналіз  інформації  про  фінансові
операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
 
     створення та  забезпечення  функціонування  єдиної  державної
інформаційної  системи у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  і фінансуванню
тероризму;
 
     налагодження співробітництва,   взаємодії  та  інформаційного
обміну  з  органами  державної   влади,   компетентними   органами
іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;
 
     забезпечення в установленому порядку представництва України в
міжнародних  організаціях  з  питань   запобігання   та   протидії
легалізації  (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  і
фінансуванню тероризму.
 
     4. Держфінмоніторинг  України  відповідно  до  покладених  на
нього завдань:
 
     1) розробляє  комплексні  програми  запобігання  та  протидії
легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним  шляхом,  і
фінансуванню тероризму;
 
     2) бере  участь  у  розробленні  проекту  Програми діяльності
Кабінету Міністрів України та її реалізації;
 
     3) співпрацює з центральними  органами  виконавчої  влади  та
іншими   державними  органами,  які  відповідно  до  законодавства
виконують функції регулювання і нагляду  за  діяльністю  суб'єктів
первинного  фінансового  моніторингу,  а  також  іншими державними
органами з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;
 
     4) за  наявності  достатніх підстав для віднесення фінансової
операції  до  такої,  що  може  бути  пов'язана   з   легалізацією
(відмиванням)    доходів,    одержаних   злочинним   шляхом,   або
фінансуванням тероризму, надає правоохоронним органам, згідно з їх
компетенцією, відповідні узагальнені матеріали;
 
     5) здійснює  в  сфері  запобігання  та  протидії  легалізації
(відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  і фінансуванню
тероризму  методичне забезпечення суб'єктів первинного фінансового
моніторингу, а також центральних органів виконавчої влади та інших
державних  органів,  які  відповідно  до  законодавства  виконують
функції регулювання та нагляду за такими суб'єктами,  та координує
заходи, що проводяться ними в цій сфері;
 
     6) встановлює    кваліфікаційні    вимоги    до   осіб,   які
призначаються   відповідальними   за    проведення    внутрішнього
фінансового моніторингу;
 
     7) проводить  аналіз  ефективності  заходів,  що   вживаються
суб'єктами  первинного  фінансового моніторингу для запобігання та
протидії легалізації  (відмиванню)  доходів,  одержаних  злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму;
 
     8) вносить пропозиції щодо  розроблення  законодавчих  актів,
бере   в   установленому   порядку   участь   у  підготовці  інших
нормативно-правових  актів  з  питань  запобігання   та   протидії
легалізації  (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  і
фінансуванню тероризму;
 
     9) узагальнює одержану від правоохоронних та інших  державних
органів   інформацію,   що   стосується  легалізації  (відмивання)
доходів,  одержаних злочинним шляхом,  аналізує динаміку  розвитку
негативних  тенденцій  у цій сфері,  досліджує методи та фінансові
схеми  легалізації  (відмивання)  доходів,   одержаних   злочинним
шляхом,   і   фінансування   тероризму,   розробляє   та  подає  в
установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення  законодавства
у цій сфері;
 
     10) сприяє    виявленню    в   фінансових   операціях   ознак
використання доходів, одержаних злочинним шляхом;
 
     11) забезпечує ведення в установленому законодавством порядку
обліку фінансових операцій,  які мають ознаки таких, що підлягають
фінансовому моніторингу;
 
     12) погоджує проекти  нормативно-правових  актів  центральних
органів   виконавчої   влади   та  інших  державних  органів,  які
відповідно до закону виконують функції регулювання  і  нагляду  за
діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу,  з питань
запобігання  та   протидії   легалізації   (відмиванню)   доходів,
одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;
 
     13) організовує  проведення нарад,  семінарів,  конференцій з
питань запобігання та протидії легалізації  (відмиванню)  доходів,
одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;
 
     14) надає   роз'яснення  щодо  прийнятих  Держфінмоніторингом
України нормативно-правових актів у сфері запобігання та  протидії
легалізації  (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  і
фінансуванню тероризму;
 
     15) бере  участь  у  міжнародному  співробітництві  з  питань
запобігання   та   протидії   легалізації   (відмиванню)  доходів,
одержаних злочинним  шляхом,  і  фінансуванню  тероризму,  вивчає,
узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;
 
     16) бере  участь  за  дорученням Кабінету Міністрів України у
підготовці міжнародних договорів України з питань  запобігання  та
протидії  легалізації  (відмиванню)  доходів,  одержаних злочинним
шляхом, і фінансуванню тероризму, забезпечує їх реалізацію;
 
     17) здійснює відповідно до законодавства функції з управління
об'єктами   державної   власності,   що  належать  до  сфери  його
управління;
 
     18) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього
завдань.
 
     5. Держфінмоніторинг  України  у  межах своїх повноважень має
право:
 
     1) одержувати в установленому законодавством порядку:
 
     від центральних органів виконавчої влади та  інших  державних
органів,  які відповідно до закону виконують функції регулювання і
нагляду   за   діяльністю   суб'єктів    первинного    фінансового
моніторингу,  правоохоронних  органів,  інших  державних  органів,
органів  місцевого  самоврядування,   а   також   безоплатно   від
підприємств,  установ та організацій незалежно від форми власності
інформацію  (в  тому  числі  ту,  що  становить   банківську   або
комерційну  таємницю,  та копії документів,  що її підтверджують),
необхідну для виконання покладених на нього завдань,  зокрема  про
випадки  порушення законодавства суб'єктами первинного фінансового
моніторингу;
 
     від правоохоронних органів,  до  яких  надходять  узагальнені
матеріали  про фінансові операції,  інформацію про хід опрацювання
та вжиття відповідних заходів на підставі зазначених матеріалів;
 
     від суб'єктів первинного  фінансового  моніторингу  необхідну
для виконання покладених на нього завдань інформацію (в тому числі
копії документів,  що її підтверджують),  пов'язану з  фінансовими
операціями,  що  стали  об'єктом фінансового моніторингу,  зокрема
щодо осіб, які здійснюють такі операції;
 
     2) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ,
у  тому  числі автоматизований,  до баз даних суб'єктів державного
фінансового моніторингу,  центральних органів виконавчої влади  та
інших державних органів;
 
     3) залучати   до   розгляду   питань,  що  належать  до  його
компетенції,  спеціалістів державних органів, підприємств, установ
та організацій (за погодженням з їх керівниками);
 
     4) у рамках міжнародного співробітництва:
 
     укладати в  установленому  законодавством  порядку міжнародні
договори міжвідомчого характеру з компетентними органами іноземних
держав  з  питань  співробітництва у сфері запобігання та протидії
легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним  шляхом,  і
фінансуванню тероризму;
 
     здійснювати обмін   інформацією   з   компетентними  органами
іноземних держав;
 
     брати участь   у   міжнародних   конференціях,   симпозіумах,
семінарах,  зустрічах,  нарадах  з  питань,  що  належать  до його
компетенції.
 
     6. Держфінмоніторинг України здійснює  реалізацію  покладених
на   нього  завдань  у  регіонах  через  утворені  ним  відповідні
структурні підрозділи.
 
     7. Держфінмоніторинг України під час виконання покладених  на
нього   завдань  взаємодіє  з  іншими  центральними  та  місцевими
органами виконавчої влади,  іншими державними  органами,  органами
місцевого   самоврядування,   об'єднаннями  громадян,  а  також  з
компетентними   органами   іноземних   держав   та    міжнародними
організаціями.
 
     8. Держфінмоніторинг  України  в  межах  своїх повноважень на
основі  та  на  виконання  актів   законодавства   видає   накази,
організовує і контролює їх виконання.
 
     Нормативно-правові акти Держфінмоніторингу України підлягають
державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
 
     Держфінмоніторинг України в разі потреби видає разом з іншими
органами державної влади спільні акти.
 
     9. Держфінмоніторинг  України очолює Голова,  якого призначає
за поданням Прем'єр-міністра України  на  посаду  строком  на  сім
років та звільняє з посади Президент України.
 
     Голова несе  персональну  відповідальність  перед Президентом
України і Кабінетом Міністрів України за виконання  покладених  на
Держфінмоніторинг України завдань і здійснення ним своїх функцій.
 
     Голова Держфінмоніторингу  України  має  перших заступників і
заступників.
 
     Перших заступників та заступників Голови призначає на  посади
за поданням Прем'єр-міністра України і припиняє їх повноваження на
цих посадах Президент України.
 
     Голова здійснює  керівництво   Держфінмоніторингом   України,
розподіляє  обов'язки  між  першими  заступниками та заступниками,
визначає ступінь відповідальності заступників Голови та керівників
структурних  підрозділів Держфінмоніторингу України,  призначає на
посади та звільняє з посад працівників Держфінмоніторингу України,
в  тому  числі  за  погодженням  з  Кабінетом  Міністрів України -
керівників структурних підрозділів Держфінмоніторингу України.
 
     10. Для  погодженого  вирішення  питань,   що   належать   до
компетенції Держфінмоніторингу України,  обговорення найважливіших
напрямів його діяльності в Держфінмоніторингу України  утворюється
колегія  у  складі Голови (голова колегії),  заступників Голови за
посадою,  керівників  структурних  підрозділів  Держфінмоніторингу
України.
 
     У разі  потреби  до складу колегії Держфінмоніторингу України
можуть входити в установленому порядку інші особи.
 
     Члени колегії затверджуються та  увільняються  від  виконання
обов'язків   Кабінетом   Міністрів   України  за  поданням  Голови
Держфінмоніторингу України.
 
     Рішення колегії     проводяться     в     життя      наказами
Держфінмоніторингу України.
 
     11. З   метою   здійснення   перепідготовки   та   підвищення
кваліфікації  спеціалістів  у  сфері   запобігання   та   протидії
легалізації  (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  і
фінансуванню  тероризму  при   Держфінмоніторингу   України   може
утворюватися навчально-методичний центр.
 
     12. Для  розгляду  наукових  рекомендацій та інших пропозицій
щодо головних напрямів розвитку системи  запобігання  та  протидії
легалізації  (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом,  і
фінансуванню  тероризму  в   Держфінмоніторингу   України   можуть
утворюватися   наукові,  науково-консультативні  та  інші  дорадчі
органи.
 
     Склад цих органів та  положення  про  них  затверджує  Голова
Держфінмоніторингу України.
 
     13. Гранична   чисельність   працівників   Держфінмоніторингу
України затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
     14. Штатний розпис  і  кошторис  видатків  Держфінмоніторингу
України  затверджує  його  Голова  за  погодженням з Міністерством
фінансів України.
 
     15. Структуру Держфінмоніторингу України затверджує Голова за
погодженням з Кабінетом Міністрів України.
 
     Положення про    структурні   підрозділи   Держфінмоніторингу
України затверджує його Голова.
 
     16. Держфінмоніторинг  України  є   юридичною   особою,   має
самостійний   баланс,  печатку  із  зображенням  Державного  Герба
України  і  своїм  найменуванням,  рахунки  в  органах  Державного
казначейства України.
 
 
 Глава Адміністрації
 Президента України                                    В.МЕДВЕДЧУК

<< Главная страница



Украина онлайн