Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2005 рік

Київська міська рада (Київміськрада)

Рішення № 1051/2461 від 28.12.2004

Страница 2

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9 Стр. 10 Стр. 11 Стр. 12 Стр. 13 Стр. 14 Стр. 15 Стр. 16 Стр. 17 Стр. 18 Стр. 19 Стр. 20 Стр. 21 Стр. 22 Стр. 23 Стр. 24 Стр. 25 Стр. 26 Стр. 27 Стр. 28 Стр. 29 Стр. 30 Стр. 31 Стр. 32 Стр. 33 Стр. 34 Стр. 35 Стр. 36 Стр. 37 Стр. 38 Стр. 39

<< Главная страница

високотехнологічної   продукції,  сертифікованої  за  міжнародними
стандартами,  впровадження 520 нових  технологічних  процесів  (на
60,0% більше порівняно з 2003 р.).
 
     Реалізація стратегії  сталого соціально-економічного розвитку
міста  вимагає  нарощування  інвестиційних  ресурсів,   поліпшення
структури   інвестиційних   джерел   і   оптимізації  напрямів  їх
використання.   В   м.   Києві   зосереджено   найбільші    обсяги
інвестиційних  ресурсів  держави (понад 16%  інвестицій в основний
капітал і більше третини прямих іноземних інвестицій).
 
     Щорічно збільшуються темпи освоєння інвестицій.  У  структурі
капітальних  інвестицій  основну  частішу  (понад  85%)  складають
інвестиції в основний капітал,  майже 53%  яких  спрямовується  на
капітальне будівництво.  Основними джерелами інвестицій в основний
капітал залишаються власні кошти підприємств та організацій (майже
38%)  і кошти приватних осіб (30%),  водночас намітилась тенденція
до зростання частки кредитних інвестиційних ресурсів (до 9,4%).
 
     У 2004 р.  приріст іноземних  інвестицій  очікується  в  сумі
390,0 млн.  дол.  США,  або 938,9 дол. США накопиченим підсумком у
розрахунку на  одного  мешканця.  Переважна  більшість  інвестицій
надходить від країн з розвинутою економікою (Західна Європа, США і
Канада) та офшорних зон.
 
     Однак для  забезпечення  сталого  зростання  економіки  міста
обсяги  інвестиційних  ресурсів є недостатніми.  Інноваційний шлях
розвитку промисловості  та  орієнтація  її  на  виробництво  нових
технологічно  складних  виробів вимагає комплексної модернізації і
фінансової підтримки  підприємств,  більшість  з  яких  не  здатні
накопичувати   власні   кошти   для   розширення   і  модернізації
виробництва або одержувати довгострокові кредити  від  комерційних
банків.
 
     Важливим фактором  диверсифікації економіки є розвиток малого
та   середнього   бізнесу.   Показники   кількості    підприємств,
чисельності  працюючих  на  них  та  обсягу реалізованої продукції
мають  тенденцію  до  зростання,  що  відіграє  позитивну  роль  у
забезпеченні  зайнятості  населення,  збільшенні  доходів бюджету,
покращенні соціально-економічної ситуації.  На початок 2004  р.  в
місті  діяло  43,9  тис.  суб'єктів  малого  підприємництва (16,1%
загальної кількості малих підприємств України). Більше двох третин
підприємств  малого бізнесу функціонує у сфері торгівлі та послуг,
решта - у виробничій.
 
     Позитивні тенденції нарощування економічного потенціалу міста
супроводжуються  фінансовою стабільністю значної частини суб'єктів
господарювання столиці.  Порівняно з 2003 р.  на 29,0%  очікується
зростання   загального   фінансового   результату   від  звичайної
діяльності до  оподаткування.  Вирішальну  роль  у  цьому  процесі
відіграють  прибутки  підприємств  із  виробництва електроенергії,
газу та води,  фінансової діяльності, фінансового посередництва та
страхування,  пошти та зв'язку (їх питома вага в загальному обсязі
фінансового результату становитиме близько 92,0%).
 
     Суттєвим гальмом  розвитку  економіки  міста  є   збитковість
частини підприємств,  установ та організацій, що породжує проблему
неплатежів і накопичення боргових зобов'язань.  На кінець 2004  р.
передбачається зменшення кількості збиткових підприємств на 4,8%.
 
     Одним із   пріоритетів   розвитку   м.   Києва  є  капітальне
будівництво,  завдяки якому відбувається поповнення соціальної  та
інженерно-транспортної інфраструктури міста, розширюється житловий
фонд.  За останні роки введено в дію нові  станції  метрополітену,
велись   роботи   по   будівництву   загальноміських  магістралей,
підземних переходів, що сприяло поліпшенню шляхового сполучення та
зовнішнього вигляду міста.
 
     Спорудження житла  залишається ключовим напрямом капітального
будівництва. За темпами введення  в  експлуатацію  житлової  площі
м. Київ  є лідером серед регіонів України.  Водночас даний сегмент
господарства  столиці  залишається  одним  із  найпроблемніших:  з
одного   боку,   існуючі   темпи   будівництва   не  задовольняють
зростаючого платоспроможного попиту, з іншого - недостатній рівень
доходів населення, високі відсоткові ставки на кредити під купівлю
житла  в   комерційних   банках,   незначні   обсяги   спорудження
соціального   житла   за  нинішнього  рівня  цін  на  квартири  не
дозволяють більшості киянам вирішити житлові проблеми.
 
     За останні   роки   намітилась   тенденція   до    поліпшення
демографічної   ситуації  і  стабілізації  чисельності  населення,
поступово  збільшується  рівень  народжуваності  при   одночасному
зменшенні   показника  смертності.  Позитивна  динаміка  кількості
жителів   міста   підтримується   міжрегіональним   перерозподілом
мігрантів  і  пояснюється  вищими  за  середньоукраїнський рівнями
оплати  праці  та  життя  населення.   Середньорічна   чисельність
наявного населення м.  Києва в 2004 р.  очікується на рівні 2647,9
тис. осіб.
 
     Завдяки реалізації  активної  політики  сприяння   зайнятості
збільшилась кількість працевлаштованих із 19,8 тис. осіб у 2003 р.
до 22,7 тис.  у 2004 р.  (очікувана).  За рахунок створення  нових
робочих  місць  (в  основному  в  оптовій  і  роздрібній торгівлі,
обробній промисловості,  будівництві) знижується  навантаження  на
одне вільне робоче місце.
 
     Позитивними є   тенденції   в   гуманітарній   сфері   міста.
Особливостями  функціонування  системи   охорони   здоров'я   став
розвиток сімейної медицини, оптимізація інфраструктури, підвищення
ефективності її використання та якості  наданих  послуг.  Так,  за
останні  роки  проведено  роботи  по  оптимізації  мережі закладів
охорони  здоров'я  відповідно  до  етапів  впровадження   сімейної
медицини,   зросла   потужність   та  ефективність  роботи  денних
стаціонарів при амбулаторно-поліклінічних закладах  і  стаціонарів
вдома.
 
     В освіті   розширювалась   мережа   закладів   нового   типу,
диверсифікувались їх форми та джерела фінансування,  здійснювалась
модернізація навчального процесу.  В культурній сфері створювались
передумови для піднесення національної культури  на  якісно  новий
рівень  розвитку,  реалізовувались  новітні  мистецькі проекти.  У
фізичній культурі та спорті забезпечено збереження та використання
за  призначенням фізкультурно-спортивних закладів,  розвивалась їх
мережа.
 
     Збільшились обсяги   зовнішнього   оборону    міста.    Серед
промислових  підприємств  міста основними експортерами залишаються
ДАКХ "Артем" (Шевченківський район), КиДАЗ "Авіант" (Святошинський
район),  Київське  державне  підприємство "Ізумруд" (Святошинський
район),  ЗАТ "Завод "Ленінська  кузня"  (Подільський  район).  ВАТ
"Київський маргариновий завод" (Голосіївський район).
 
     Здійснюється комплекс   заходів,  спрямований  на  поліпшення
природокористування в столиці,  зокрема,  на зниження  забруднення
атмосферного  повітря,  раціоналізацію  і  захист водних ресурсів,
поліпшення   стану   зелених   насаджень,   удосконалення    схеми
розміщення,  складання  та  утилізації відходів.  На підприємствах
міста впроваджуються  екологічно  безпечні  технології,  проведено
встановлення   та   реконструкцію   пилогазоочисного   обладнання.
Продовжується  паспортизація  потенційно   небезпечних   об'єктів,
виконується   комплекс   заходів  щодо  знезараження  територій  і
виробничих площ підприємств.
 
     У м.  Києві  відмічається  поліпшення  громадської   безпеки.
Впродовж 2004    р.    зменшились   злочини   загальнокримінальної
спрямованості,  кількість  скоєних   навмисних   тяжких   тілесних
ушкоджень,  у  тому  числі  зі  смертельними наслідками,  крадіжки
державного та колективного майна.  Однак рівень розкриття злочинів
залишається низьким.
 
         1.2. Головні досягнення, можливості та проблеми
              розвитку економіки і соціальної сфери
 
     Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку  столиці  та
стану  виконання  Програми  соціально-економічного  і  культурного
розвитку міста Києва на 2004 р.  (  ra_268023-03  )  свідчать  про
загальну      ефективність     здійснюваних     у     м.     Києві
соціально-економічних    перетворень.    Досягнення    економічної
стабільності,  структурні  реформи,  виважена  бюджетна  політика,
зростання попиту  та  розширення  внутрішнього  ринку  забезпечили
піднесення  економічної  активності  в більшості галузей економіки
міста, стабільно високі темпи економічного  зростання  та  на  цій
основі підвищення рівня життя мешканців столиці.
 
     Перспективи розвитку   м.   Києва  пов'язані  з  закріпленням
позитивних тенденцій останніх років,  їх  поглибленням  на  основі
ширшого  використання  цілого  ряду можливостей і особливостей,  а
саме:
     вигідне географічне   розташування  на  перехресті  численних
транспортних шляхів сполучення, які проходять із заходу на схід (з
країн Західної та Центральної Європи в Росію і на Кавказ), а також
із півночі на південь (з Росії та країн Балтики  й  Скандинавії  у
Південно-Східну  Європу),  що  створює  передумови для поглиблення
торговельних відносин;
     столичний статус м. Києва;
     високий професійний,  освітній  і  культурний  рівень   киян,
наявність висококваліфікованих інженерів, технологів, робітників і
службовців-менеджерів, відносна дешевизна робочої сили порівняно з
зарубіжними  країнами,  міграційний приплив кваліфікованої робочої
сили;
     потужний економічний     потенціал,     розвинена     система
комунікацій;
     великий культурний   і   туристично-рекреаційний   потенціал,
сконцентрований у мережі об'єктів культури і мистецтва, унікальних
природних  пам'ятках;  статус  міста  як  члена  почесного  списку
історичних міст ООН,  унікальність пам'яток  історії,  культури  й
архітектури підвищують його туристично-екскурсійні можливості;
     привабливість м.  Києва з точки зору престижності проживання,
якості       середовища      життєдіяльності,      різноманітності
культурно-мистецьких і суспільних подій;
     можливості для  подальшого  просторового розвитку - наявність
площадок  перспективної   забудови   високої   цінності,   резерви
планувального  каркасу,  значні  територіальні ресурси у власності
територіальної громади м. Києва.
 
     Поряд з успіхами,  що мають  місце  в  соціально-економічному
розвитку м. Києва, існує ряд проблем, які потребують вирішення.
 
     Бюджетно-фінансова сфера:
     недосконалість міжбюджетних     відносин,     що    спричиняє
недостатність надходжень до  місцевих  бюджетів  для  забезпечення
міського розвитку та здійснення ефективної соціальної політики;
     переважно фіскальна     спрямованість     податково-бюджетної
політики   при   недостатньому   врахуванні   важливості   функцій
стимулювання;
     наявність податкових боргів підприємств.
 
     Міське господарство:
     низький рівень платоспроможності більшості населення, який не
дозволяє   вирішувати   житлові    проблеми    власними    силами,
нерозвиненість  фінансово-кредитних  механізмів  залучення  коштів
населення   у   житлове   будівництво   (іпотечне   кредитування),
обмеженість  бюджетних  коштів,  які  спрямовуються  у будівництво
соціального житла;
     повільні темпи здійснення реконструкції застарілого житлового
фонду;
     повільне оснащення  наявного  житлового фонду засобами обліку
та регулювання споживання води і тепла;
     застаріла та   фізично   зношена   матеріально-технічна  база
комунальної інфраструктури,  недостатня розгалуженість  інженерних
мереж;
     високий ступінь   зносу   рухомого    складу    пасажирського
транспорту,  низька  комфортність  проїзду  в переважній більшості
видів громадського транспорту,  переповненість рухомого  складу  в
години "пік".
 
     Соціальний розвиток:
     один із  найнижчих  в  Україні   показників   народжуваності,
зумовлений  рівнем  освіти населення та міським способом життя,  а
також недостатнім рівнем стимулювання народжуваності  та  допомоги
молодим сім'ям;
     доволі висока  (на   фоні   показників   столиць   економічно
розвинених країн) смертність чоловіків працездатного віку;
     невідповідність професійної  структури  населення  попиту  на
ринку  праці,  наявним  (у  тому  числі  новостворюваним)  робочим
місцям;
     значний рівень  диференціації  доходів  населення,  наявність
заборгованості  з  виплат  заробітної  плати  (крім   підприємств,
установ та організацій, що фінансуються з місцевого бюджету).
 
     Гуманітарна сфера:
     відставання темпів  будівництва  об'єктів  соціальної  сфери,
особливо на нових житлових масивах від темпів будівництва житла;
     неефективна діяльність багатьох районних у м. Києві державних
адміністрацій   щодо   підготовки   необхідної  передпроектної  та
проектної  документації  та  спорудження  об'єктів   гуманітарного
призначення;
     обмежене фінансове  забезпечення  не  дозволяє   підтримувати
ефективне   функціонування   та   розвивати   заклади  культури  і
мистецтва,  фізкультури та  спорту,  які  задовольняють  суспільно
необхідні потреби населення.
 
     Реальний сектор економіки:
     значна ступінь  зношеності  основних   засобів   виробництва,
неефективне використання виробничих площ і земельних ділянок;
     повільні темпи  переходу  на  інноваційну   модель   розвитку
промислового   комплексу,   що   обумовлено  нерозвиненістю  ринку
технологій, патентів та іншої інтелектуальної продукції;
     недостатньо високі обсяги інвестування виробничої сфери;
     низький рівень використання  таких  джерел  інвестування,  як
банківські    кредити,    кошти    інвестиційних   фондів,   кошти
нерезидентів,  а також недостатнє використання механізмів іпотеки,
лізингу, концесії тощо;
     недотримання платіжної  дисципліни,   пов'язане   з   низькою
економічною ефективністю діяльності деяких підприємств міста;
     висока енерго-   та   матеріалоємність   і,   як    наслідок,
собівартість продукції, що відбивається на ціноутворенні.
 
     Зовнішньоекономічна діяльність:
     неефективна структура експорту,  висока  залежність  розвитку
економіки міста від кон'юнктури зовнішніх ринків.
 
     Охорона навколишнього природного середовища:
     недостатня інвестиційна  підтримка   екологічно   небезпечних
галузей щодо впровадження новітніх ресурсозберігаючих,  екологічно
чистих технологій;
     неефективне функціонування системи поводження з відходами, що
призвело до накопичення значної кількості відходів  виробництва  і
споживання, ускладнило проблему їх переробки та складування.
 
           2. Цілі та пріоритети соціально-економічного
            і культурного розвитку м. Києва в 2005 р.
 
     З метою забезпечення подальшого прискореного розвитку  міста,
враховуючи  наявні  досягнення,  можливості  та  існуючі проблеми,
основними цілями  соціально-економічного  і  культурного  розвитку
м. Києва в 2005 р. визначено:
     поліпшення якості,  рівня  та  умов  життя  киян  за  рахунок
соціалізації трансформаційних процесів;
     створення умов     для     підвищення     ефективності     та
конкурентоздатності   економіки   міста  на  засадах  переходу  до
інноваційної моделі її розвитку.
 
     Задля динамічного  підвищення   життєвого   рівня   населення
міською владою створюватимуться умови щодо:
     - формування збалансованого та соціально орієнтованого  ринку
праці,  забезпечення  продуктивної зайнятості всього працездатного
населення,  відновлення  стимулів  високопродуктивної   праці   та
оптимізації  механізмів  розв'язання  гострих  соціальних  проблем
зайнятості,  виконання активних програм коригування  ринку  праці,
пом'якшення  наслідків  та  запобігання структурному і прихованому
безробіттю,  працевлаштування  молоді,  сприяння  створенню  нових
робочих  місць  (зокрема,  за  рахунок  підтримки підприємництва й
легальних форм індивідуальної трудової діяльності);
     - вирівнювання економічних можливостей і посилення соціальної
мобільності  населення  за  рахунок  доступності  якісної  освіти,
кваліфікованої праці, підприємницької діяльності;
     - зниження  рівня  бідності  шляхом   активізації   підтримки
соціально вразливих верств населення, запровадження консолідованої
системи адресної соціальної допомоги,  подальшого розвитку системи
соціального страхування та пенсійного забезпечення;
     - реформування механізмів функціонування галузей гуманітарної
сфери  за  рахунок  зміни  їх  бюджетного  фінансування  на основі
запровадження мінімальних  соціальних  нормативів  із  урахуванням
ефективності використання бюджетних коштів і якості наданих послуг
населенню   міста.   Одночасно   проводитиметься   розширення   їх
господарської    самостійності    та    діяльності   некомерційних
організацій,  які спроможні надавати  населенню  якісні  соціальні
послуги;
     - пом'якшення наслідків і запобігання процесам депопуляції за
допомогою  збереження та поліпшення стану здоров'я населення через
підвищення доступності та  ефективності  законодавче  гарантованої
медичної    допомоги,    підтримання   санітарно-епідеміологічного
благополуччя;
     - збільшення   обсягів   будівництва   житла   для  пільгових
категорій населення, надання пільгових довгострокових кредитів для
молодих сімей.
 
     Підвищення конкурентоздатності         економіки        міста
здійснюватиметься  за  рахунок  створення  умов   для   проведення
структурних  зрушень,  модернізації  та оновлення основних фондів,
зростання ефективності діяльності підприємств шляхом:
     - стимулювання   розвитку  пріоритетних  виробництв  і  видів
продукції наукомістких галузей,  які здатні  істотно  вплинути  на
розвиток економіки та зростання експортного потенціалу міста;
     - реструктуризації  неефективних   суб'єктів   господарювання
комунальної  форми власності та відкритих акціонерних товариств із
контрольним  пакетом  акцій  у  власності   міста   з   виділенням
підприємств   і   виробництв,   що   підлягають  перепрофілюванню,
ліквідації,  консервації або конверсії,  в тому числі застосування
процедури банкрутства;
     - розроблення та реалізація заходів щодо закриття і виведення
з   експлуатації  технічно  та  технологічно  відсталого,  фізично
зношеного  обладнання  з  метою  зменшення   можливих   негативних
наслідків  техногенних  катастроф,  а  також  економії  фінансових
ресурсів;
     - сприяння  впровадженню  енергозберігаючих  і  маловідходних
технологій та   обладнання;    перепрофілювання    або    закриття
енергоємних  підприємств і виробництв комунальної форми власності,
які  не  мають  перспектив  для   впровадження   енергозберігаючих
технологій;
     - створення сприятливих умов для залучення  інвестицій  через
впровадження механізму муніципальних внутрішніх і зовнішніх позик,
системи   іпотечного   кредитування   та   лізингу,   забезпечення
прозорості взаємовідносин у сфері інвестиційної діяльності;

<< Главная страница

Стр. 1 Стр. 2 Стр. 3 Стр. 4 Стр. 5 Стр. 6 Стр. 7 Стр. 8 Стр. 9 Стр. 10 Стр. 11 Стр. 12 Стр. 13 Стр. 14 Стр. 15 Стр. 16 Стр. 17 Стр. 18 Стр. 19 Стр. 20 Стр. 21 Стр. 22 Стр. 23 Стр. 24 Стр. 25 Стр. 26 Стр. 27 Стр. 28 Стр. 29 Стр. 30 Стр. 31 Стр. 32 Стр. 33 Стр. 34 Стр. 35 Стр. 36 Стр. 37 Стр. 38 Стр. 39



Украина онлайн