Архив. Законодательство Украины

 

Архів сайту. Оновлення.

Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки

Кабінет Міністрів України

Розпорядження № 1446-р від 19.11.2008

<< Главная страница





                    КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

                    Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
                від 19 листопада 2008 р. N 1446-р
                               Київ
 
            Про схвалення Концепції Державної цільової
             економічної програми енергоефективності
                        на 2010-2015 роки
 
 
     1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми
енергоефективності на 2010-2015 роки, що додається.
 
     Визначити НАЕР державним замовником Програми.
 
     2. НАЕР разом з іншими заінтересованими  органами  виконавчої
влади розробити та подати до 1 січня 2009 р.  Кабінетові Міністрів
України   проект   Державної   цільової    економічної    програми
енергоефективності на 2010-2015 роки.
 
 
     Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО
 
     Iнд. 37
 
 
                                          СХВАЛЕНО
                         розпорядженням Кабінету Міністрів України
                             від 19 листопада 2008 р. N 1446-р
 
                            КОНЦЕПЦIЯ
             Державної цільової економічної програми
               енергоефективності на 2010-2015 роки
 
 
               Визначення проблеми, на розв'язання
                     якої спрямована Програма
 
     Одним з основних показників рівня розвитку економіки  держави
є енергоємність валового внутрішнього продукту (далі - ВВП).
 
     Енергоємність ВВП  в  Україні  досить висока і становить,  за
даними Міжнародного енергетичного агентства та  органів  державної
статистики,  0,5  кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США з
урахуванням паритету  реальної  купівельної  спроможності,  що   у
2,6 раза  перевищує  середнє значення енергоємності ВВП розвинутих
держав світу.  При цьому його величина в Данії та Японії  дорівнює
0,11,  у  Великобританії  -  0,14,  Німеччині  і  Франції  - 0,18,
Сполучених Штатах Америки - 0,21, Росії - 0,47 кілограма нафтового
еквівалента на 1 долар США.
 
     Проблема високої   енергоємності  ВВП  має  загальнодержавний
характер,  оскільки впливає на рівень собівартості продукції та її
конкурентоспроможність.
 
     На сучасному  етапі  соціально-економічного  розвитку держави
вирішення питання щодо зниження  енергоємності  ВВП  має  найбільш
важливе  значення для забезпечення її енергетичної незалежності та
підвищення рівня енергетичної безпеки.
 
     Програмою діяльності Кабінету Міністрів України  "Український
прорив:  для  людей,  а  не  політиків",  затвердженою  постановою
Кабінету Міністрів  України  від   16   січня   2008   р.   N   14
( 14-2008-п  ),  передбачено зниження енергоємності ВВП за рахунок
більш  ефективного  використання  паливно-енергетичних   ресурсів,
збільшення  обсягу  використання  альтернативних  і  відновлюваних
джерел енергії.
 
     Згідно з  Енергетичною  стратегією  України  на   період   до
2030 року  (  145а-2006-р  ),  схваленою  розпорядженням  Кабінету
Міністрів України від 15 березня 2006 р.  N 145 ( 145-2006-р ),  у
2030  році  прогнозується  збільшення  майже у три рази обсягу ВВП
порівняно    з    2005    роком,    а     споживання     первинних
паливно-енергетичних  ресурсів  - тільки на 47,5 відсотка (з 205,2
до 302,7 млн.  тонн умовного палива).  При цьому енергоємність ВВП
повинна  знизитися  з 0,5 до 0,24 нафтового еквівалента на 1 долар
США.  У 2015 році зазначений показник становитиме  0,31  кілограма
нафтового  еквівалента  на  1  долар  США  за рахунок використання
потенціалу енергоефективності та енергозбереження.
 
                Аналіз причин виникнення проблеми
 
     Неефективне використання    паливно-енергетичних     ресурсів
призводить  до  зниження  рівня  конкурентоспроможності продукції,
зменшення обсягу власних обігових  коштів  підприємств,  унаслідок
чого  ускладнюється  процес  інвестування  у  проекти модернізації
виробничих фондів і технологій.  Крім того,  уповільнюються  темпи
приросту  обсягу ВВП та зменшується обсяг надходжень до державного
бюджету.
 
     Рівень використання     потенціалу     енергозбереження     є
незадовільний,  незважаючи  на ряд прийнятих законодавчих та інших
нормативно-правових актів,  спрямованих на ефективне  використання
паливно-енергетичних  ресурсів,  зменшення обсягу їх споживання та
імпорту.
 
     Основними причинами    високої    енергоємності    ВВП     та
неефективності здійснення заходів з енергозбереження є:
 
     недосконалість нормативно-правової      бази      у     сфері
енергоефективності  та   енергозбереження,   відсутність   окремих
стандартів і нормативів;
 
     надмірна зношеність   основних   фондів,   низькі   темпи  їх
оновлення, недостатній рівень мотивації власників підприємств щодо
оновлення  таких фондів за рахунок власних або кредитних коштів та
відсутність у них відповідних зобов'язань;
 
     недосконалість механізму   утворення   цін   і   тарифів   на
енергоносії, що призводить до перехресного субсидування;
 
     наявність та  подальше  збільшення  обсягу  заборгованості  з
оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів;
 
     значні понаднормативні  втрати  ресурсів,   постачання   яких
здійснюється з використанням інженерних мереж;
 
     недостатній рівень    впровадження    новітніх    технологій,
спрямованих    на     підвищення     ефективності     використання
паливно-енергетичних ресурсів,   альтернативних   і  відновлюваних
джерел енергії;
 
     відсутність цілісної інноваційної інфраструктури,  необхідної
для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу;
 
     обмежений доступ  юридичних  і  фізичних  осіб  до  кредитних
ресурсів;
 
     неефективність системи енергетичного менеджменту у виробничій
та  невиробничій  сфері,  відсутність  відповідних автоматизованих
систем;
 
     недостатній рівень  оснащення  інженерних   мереж   приладами
обліку паливно-енергетичних та інших ресурсів;
 
     відсутність енергетичного   балансу   і  відповідної  системи
моніторингу його показників.
 
                          Мета Програми
 
     Метою Програми є створення умов  для  зниження  енергоємності
ВВП  до  рівня  розвинутих  держав світу,  підвищення ефективності
використання   паливно-енергетичних   ресурсів   і    забезпечення
конкурентоспроможності національної економіки.
 
                 Визначення оптимального варіанта
                       розв'язання проблеми
 
     Можливі три варіанти розв'язання проблеми.
 
     Перший варіант  передбачає  здійснення  окремих   заходів   з
енергозбереження.    Як   свідчить   практика,   без   розроблення
відповідних нормативно-правових  актів,  стандартів  і  нормативів
здійснення таких заходів є малоефективним.
 
     Другий варіант  передбачає  продовження  роботи  з  виконання
Комплексної  державної  програми  з   енергозбереження,   основним
завданням    якої    є   забезпечення   ефективного   використання
паливно-енергетичних ресурсів  за  рахунок  зменшення  обсягу   їх
споживання.   Недоліками   цього   варіанта   є  надання  переваги
скороченню  споживання   паливно-енергетичних   ресурсів   замість
підвищення  ефективності  їх використання,  а також недосконалість
механізму контролю за виконанням зазначеної Програми.
 
     Третій, оптимальний   варіант   передбачає   розроблення    і
виконання      Державної     цільової     економічної     програми
енергоефективності на 2010-2015 роки, що дасть можливість створити
умови  для  зниження  енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав
світу шляхом удосконалення законодавства,  розроблення відповідних
стандартів,  нормативів  і  технічних регламентів,  необхідних для
формування    ефективної     системи     державного     управління
енергоефективністю,   впровадження  дієвого  механізму  реалізації
державної політики у сфері енергоефективності та енергозбереження.
 
              Шляхи і способи розв'язання проблеми,
                     строк виконання Програми
 
     Проблему передбачається розв'язати шляхом:
 
     законодавчого забезпечення   та   економічного   стимулювання
здійснення заходів з енергозбереження;
 
     адаптації національного      законодавства      у       сфері
енергоефективності та енергозбереження до законодавства ЄС;
 
     усунення або   зменшення   впливу   основних   факторів,  які
зумовлюють  високу  енергоємність  ВВП,   ускладнюють   здійснення
заходів   з   енергозбереження   і   зниження   рівня  забруднення
навколишнього природного середовища;
 
     створення державної  системи  моніторингу   і   контролю   за
ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, підвищення
рівня достовірності статистичної  інформації  стосовно  показників
енергоспоживання;
 
     розроблення актів  законодавства,  необхідних  для  створення
економічно вигідних умов для залучення  вітчизняних  і  зарубіжних
інвестицій   у   сферу   енергоефективності  та  енергозбереження,
забезпечення  функціонування  єдиної  системи  нормування  питомих
витрат  паливно-енергетичних  ресурсів  у суспільному виробництві,
системи енергетичного аудиту і менеджменту;
 
     створення умов,  які унеможливлюють використання  енергетично
неефективних,  застарілих технологій та обладнання під час випуску
продукції,   а   також   продаж   техніки   і    технологій,    що
характеризуються    низьким   рівнем   ефективності   використання
енергоресурсів;
 
     запровадження системи енергетичного маркування;
 
     структурної перебудови підприємств,  спрямованої  на  науково
обґрунтоване зниження матеріало- та енергоємності виробництва;
 
     впровадження новітніх технологій виробництва енергії, зокрема
з використанням відновлюваних  джерел,  енергетичної  сертифікації
(кваліфікації) суб'єктів господарювання;
 
     активізації міжнародного  співробітництва в рамках реалізації
стратегії енергетичної безпеки держави;
 
     розроблення дієвого механізму  впровадження  та  фінансування
новітніх   технологій,   спрямованих  на  підвищення  ефективності
використання   паливно-енергетичних   ресурсів,   зниження   рівня
забруднення навколишнього природного середовища;
 
     удосконалення порядку   проведення   державної  експертизи  з
енергозбереження  та  внесення  змін  до  переліку  об'єктів,   що
підлягають такій експертизі;
 
     проведення моніторингу  виконання  галузевих  і  регіональних
програм підвищення енергоефективності та енергозбереження;
 
     здійснення заходів  з  популяризації  серед  широких   верств
населення   через   засоби   масової   інформації  ефективного  та
ощадливого  споживання  паливно-енергетичних  ресурсів,  включення
відповідних  питань  до  програм  навчальних  закладів усіх типів,
утворення регіональних центрів інформування громадськості.
 
     Строк виконання  Програми  узгоджується  з етапами реалізації
Енергетичної стратегії   України   на   період   до   2030    року
( 145а-2006-р  )  як базового документа у сфері енергоефективності
та енергозбереження.
 
             Очікувані результати виконання Програми
 
     Виконання Програми дасть можливість:
 
     знизити енергоємність ВВП до рівня розвинутих держав світу;
 
     підвищити рівень енергетичної безпеки держави;
 
     удосконалити механізм державного управління і  регулювання  у
сфері   енергоефективності   та   енергозбереження,   оптимізувати
структуру та обсяг енергоспоживання;
 
     зменшити обсяг   використання   природних   ресурсів   (води,
корисних копалин,  атмосферного повітря тощо) за рахунок зменшення
обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів;
 
     підвищити рівень     конкурентоспроможності      національної
економіки.
 
                   Оцінка фінансових ресурсів,
                необхідних для виконання Програми
 
     Обсяг фінансування,  необхідний   для   виконання   Програми,
визначається  щороку  в  межах  коштів,  передбачених у державному
бюджеті на відповідний рік.
 
     Зазначені кошти спрямовуються на:
 
     удосконалення нормативно-правової      бази      у      сфері
енергоефективності та енергозбереження,  зокрема створення системи
відповідних стандартів,  розроблення методик нормування  витрат  і
втрат паливно-енергетичних ресурсів;
 
     створення загальнодержавної системи моніторингу та державного
контролю   за   ефективністю   використання   паливно-енергетичних
ресурсів суб'єктами господарювання, системи моніторингу показників
енергетичного балансу та єдиної  системи  енергетичного  аудиту  і
менеджменту.

<< Главная страница



Украина онлайн